«Без тилу немає фронту», – уродженець Ковельщини, полковник Вадим Дубенський

Сьогодні в 12:17 · 3 хв читання

На Волинь заступник командира однієї з бригад Вадим Дубенський прибув у тижневу відпустку. Він батько трьох дітей і от-от втретє стане дідусем. Каже, упродовж повномасштабної війни – це друга нагода побачити рідних, перша відпустка тривала три дні. Та дорогоцінний час спілкування з сім’єю він використовує і на рекрутинг. Стверджує: це можливість залучити до підрозділу вмотивованих, бо найбільший дефіцит у війську сьогодні – люди.

З бойовим офіцером, уродженцем Ковельщини зустрівся перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, – повідомляє пресслужба обласної ради.

Вадим Дубенський, хоча вже понад 10 років перебував на заслуженому відпочинку, добровільно повернувся в армію, щойно почалася велика війна. Ця звістка його застала за кордоном, куди він з родиною прибув на відпочинок до теплого моря. Не полишаючи аеропорт, найближчим рейсом Дубенські повернулися на батьківщину. Вже за кілька днів полковник прибув до військової частини, де служив до пенсії, а згодом вирушив у зону бойових дій.

На питання чи розглядав можливість не повертатися до війська, щиро дивується:

Я – професійний військовий, присягав захищати країну, держава платила мені пенсію, мій народ у небезпеці. Як я міг вчинити інакше?

Юрій Поліщук розповідає: з Вадимом Дубенським перетнулися випадково.

Потисли руки, познайомилися. З’ясувалося, що заступник комбрига – наш земляк, уродженець Ковельщини, а наші з ним батьки разом учителювали. Тож домовилися про наступну зустріч, аби обговорити, як можемо допомогти його підрозділу, де служать і волиняни. До слова, колишній депутат обласної ради і чинний Луцької райради Сергій Сівак також несе службу в цій бригаді на посаді заступника командира медроти
– зауважив посадовець

Бригада полковника Дубенського третій рік поспіль тримає активну оборону на Запорізькому напрямку.

Безперервні штурми, засилля дронів, ворог рівняє з землею все навколо, а солдат підіймається і ще запекліше воює далі. Ті, хто в окопах, – це залізні люди. І кожен з них заслуговує на пам’ятник у повний зріст і за життя
– з гордістю й болем розповідає офіцер

Зізнається: втома є і фізична, і моральна. Але також є усвідомлення, що окупант не зупиниться, якщо його не зупинити.

Це мають розуміти також усі, хто не взяв до рук зброї, і всіма силами підтримувати тих, хто воює. Без тилу немає фронту. І знаєте, коли ти приїхав на відносно мирну землю, а тобі тут раді, дякують, виказують повагу, пропонують допомогу, ти розумієш, що є заради чого боротися
– переконаний бойовий офіцер Вадим Дубенський

У подарунок полковник привіз фронтовий сувенір, натомість отримав запевнення, що невдовзі земляки навідаються до нього у зону бойових дій з вантажем допомоги.