Бойчук Юрій Сергійович

Народився 11 квітня 1984 року у Ковелі.

Закінчив школу №11, де добре навчався у профільному математичному класі, цікавився історією світових воєн.

У Маневицькому професійно-технічному училищі здобув спеціальності лісника, тракториста-машиніста.

Строкову військову службу проходив у залізничних військах.

Свою трудову діяльність пов’язав із будівництвом доріг. Працював у ВАТ «Ковельське шляхово-будівельне управління №63», пізніше — у ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50».

Разом з дружиною Юлею виховував двох синів.

До Збройних сил України був мобілізований 26 лютого 2022 року. Мав понад річний бойовий досвід. Побував у гарячих точках на фронтах, визволяв Херсонщину, Харківщину, воював на Миколаївщині, був механіком-водієм.

Загинув 2 квітня 2023 року поблизу селища Дробишеве Краматорського району Донецької області. Юрій отримав важкі, не сумісні з життям, поранення, коли броньований транспортер, в якому він знаходився, наїхав на міну.

Він був доброю людиною, хорошим другом, справжнім патріотом. Щиро любив свій Ковель, Волинь та Україну. В окопі написав вірш про рідне місто.

Похований на Ковельському цвинтарі поряд з батьком.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Бойчуку Юрію Сергійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) рішенням Ковельської міської ради від 29 червня 2023 року.