Іванчук Роман Федорович
Народився 14 жовтня 1998 року в селі Свидники Ковельського району в сім’ї вчителів.
Навчався в Поповичівській загальноосвітній школі I–III ступенів. У 2014 році вступив до Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька на спеціальність «лісове господарство». Після закінчення коледжу вступив до Луцького національного технічного університету за цією ж спеціальністю. Здобувши освіту, працював у Рожищенському лісництві на посаді майстра лісу.
Завжди був підтримкою для батьків і старшого брата. Любив і тішився своєю маленькою сестричкою. Гордився тим, що вміє працювати з сільськогосподарською технікою.
Роман був доброзичливим, чуйним, щирим і веселим. З особливою ніжністю ставився до свого дідуся Семена Михайловича та бабусі Валентини Миколаївни. Доглядав і допомагав їм у повсякденному житті. Мав багато друзів серед людей різного віку. Ніколи не відмовляв у допомозі чи то друзям, чи то односельчанам. У вільний час захоплювався риболовлею, бо проживав поблизу річки Стохід.
У листопаді 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та разом зі старшим братом захищав територіальну цілісність України. Служив у 100-й окремій бригаді ТрО. 8 березня 2024 року Роман Іванчук, стрілець-помічник гранатометника, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за свободу та територіальну цілісність України, загинув у населеному пункті Торське Донецької області.
Поховали Героя у селищі Голоби. З ним прощалися рідні, односельчани, жителі громади та побратими. Усміхненого Романа пам’ятимуть у Поповичах, Шацьку, Луцьку, де навчався, у Свидниках, де народився та господарював, і в Голобах, де батьківська оселя.
Указом Президента України від 20 травня 2025 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
