Косарик Євгеній Петрович

Народився 14 липня 1992 року у Ковелі, проживав у селі Доротище. Навчався у місцевій школі. У Ковельському професійно-технічному училищі №5 здобув фах столяра.

У 2010-2011 роках проходив строкову військову службу.

Свій перший бойовий досвід отримав у 2014-2015 роках під час участі в АТО. Був важко поранений у боях поблизу селища Новосвітлівка Луганської області, отримав інвалідність ІІ групи.

Нагороджений відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції”, нагрудними знаками “Учасник АТО”, “Ветеран війни”, медаллю “Сильному духом”.

Після тривалого лікування вирішив продовжити військову службу за контрактом. Постійно вдосконалював навички, навчався за програмами поглибленої фахової підготовки спеціалістів механізованих підрозділів.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, солдат, заступник командира бойової машини, навідник-оператор гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини 1556 Євгеній Косарик мужньо захищав Батьківщину.

Євгеній був щирим українцем, патріотом, воїном, надійним побратимом.

Указом Президента України від 19 березня 2022 року №149/2022 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Загинув 15 жовтня 2022 року поблизу села Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області.

Майже через пів року після загибелі тіло Героя доставили на Ковельщину. Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

У нього залишилася донька.