Ксьондзик Леонід Олексійович
Народився 28 лютого 1981 року у селищі Ратне.
Після закінчення 9 класів у Ратнівській школі №1 він поїхав на заробітки в росію, де на той момент уже проживав старший брат. Після повернення з сезону за заочною формою закінчив 11 класів школи, паралельно отримав посвідчення водія після навчання у Ратнівському учкомбінаті.
З юності працював на різних роботах – на Ратнівській хлібопекарні, по сезонних заробітках на будівництві, у магазині «Вежа», різноробочим на агрофірмі, на будівництві фортифікаційних споруд у Жиричах. Строкової служби в армії не проходив за станом здоров’я. Був двічі одружений. У першому шлюбі народилася донька Христина. Вдруге свою долю пов’язав із Людмилою із с. Адамівка у 2010 році. За роки подружнього життя народилося двоє синів, старший Віталій та молодший Дмитро.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Леонід добровільно пішов допомагати тероборонівцям створювати перші блокпости, загородження. Влаштувався на сільськогосподарське підприємство на роботу. А коли будували фортифікаційні споруди, працював на «КаМАЗі».
На початку листопада 2024 року Леоніду надійшла повістка з рекомендацією з’явитися у військкомат. Дружина неабияк розхвилювалася, бо він мав «букет» хвороб. Людмила каже, що чоловік мав ішемічну хворобу серця ІІ ступеня, збільшене серце, гіпертонію, бронхіальну астму і, окрім цього всього, цукровий діабет другого типу. Але Леонід заспокоїв, що з його болячками на передову він точно не потрапить. Тому зі спокійною душею пішов у ТЦК. Його направили на ВЛК. Визнали придатним, але з огляду на весь перелік хвороб відправили у прикордонники з можливістю більш тривалого перебування на тилових позиціях.
21 листопада Леонід поїхав на розподілення в Луцьк. Потрапив у Волинський прикордонний загін. Два місяці проходив навчання у Львові. У лютому 2025 року перевели у Луганський прикордонний загін. Був у Чернівцях, у Благодатному, в Оршанці, у Рівному. Пройшов навчання в Оршанці, отримав фах навідника гранатомета.
У зону бойових дій підрозділ Леоніда Ксьондзика перевели наприкінці травня. Лише півтора місяці судилося йому служити там. Бойові завдання виконували на Дружківському напрямку на Донеччині.
Помер 10 липня 2025 року в Дніпровській міській клінічній лікарні від двостороннього запалення легень.
