Олесь Олег Олегович

Народився 8 листопада 1992 року у селі Миляновичі на Турійщині. Тут пройшли дитинство та шкільні роки.

Після закінчення у 2012 році Володимир-Волинського педагогічного коледжу був призначений на посаду вчителя трудового навчання у рідну школу. Працював і одночасно навчався у Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.

Йшов по життю чесно, вільно, впевнено і сміливо. Зі студентських років був членом молодіжної громадської організації «Національний Альянс». Учасник Революції Гідності. Любив подорожувати Україною і за кордон.

З 2016 року проживав у Ковелі. Працював головним інженером у готелі «Лісова пісня». Довелось спробувати і заробітчанського хліба .

25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабної війни рф проти України, добровольцем пішов до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військову присягу прийняв 27 лютого у військовій частині А7063. Пройшов навчання в Латвії.

З 7 травня 2023 року – командир стрілецького відділення, з 5 червня – старший стрілець батальйону спеціального призначення «Донбас» (військова частина 3035).

25 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання біля селища Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області, молодший сержант Олег Олесь загинув під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Україна втратила мужнього воїна, побратими – безвідмовного друга, батьки – свою надію і опору в житті.

Похований у селі Миляновичі.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Олесю Олегу Олеговичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) рішенням Ковельської міської ради від 25 січня 2024 року.