Прозапас Андрій Миколайович
Народився 14 вересня 1987 року в селі Лапні Ковельського району.
Коли Андрію виповнилось майже 4 роки, батьки переїхали на постійне місце проживання у м. Ковель, де він прожив все життя.
До дев’ятого класу навчався у Бахівській гімназії, де працювала його мама – Прозапас Галина Василівна і працює до сьогодні вчителем початкових класів. З дитинства захоплювався спортом, особливо футболом. Тому після 9 класу почав навчатися в Люблинецькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів – ліцей» у класі із посиленою спортивною підготовкою. У шкільному віці неоднаразово брав участь у спортивних змаганнях і отримував призові місця, проявлявляючи неабиякий талант вправного футболіста.
Після школи вступає до Рівненського державного гуманітарного університету на педадогічний факультет, напрямок фізична культура та спорт. Паралельно приймав участь у різних спортивних змаганнях, брав участь у футбольних турнірах.
Отримавши дипломи бакалавра і спеціаліста та маючи призовний вік, виконує свій військовий обов`язок у Військовій частині 3066 в/м №1, м.Київ.
Після року служби в армії у 2013 року одружився з Оленою Прозапас, разом виховували двоє дітей – Давида та Уляну.
Андрій є видатним футболістом у своєму регіоні, який здобув безліч нагород у своїй спортивній кар’єрі. Його професійні навички та талант в футболі викликали захоплення уболівальників та майже у кожній грі мали результат на футбольному полі. Його футбольна вправність відображається у численних призах та заслужених нагородах, що підкреслюють його винятковий внесок у світ футболу. Найвизначніші з них: Найкращий бомбардир у Чемпіонаті ковельського району з футболу у 2020 році, Найкращий бомбардир команди ХХІ ст. та інші.
Протягом життя грав у таких футбольних командах: ФК «Любомирка», ФК «Радошин», ФК «Люблинець», ФК «Ковель» та інші.
Андрій настільки любив футбол, що навіть проходячи реабілітацію після поранення у боях за Берестове (Донецька область), маючи медичні шпиці у руці та осколкові поранення, неодноразово брав участь у футбольних турнірах і отримував нагороди.
З перших днів війни став на захист своєї країни. З 24 лютого 2022 р. у місцевому ТРО, з 5 березня 2022 року у лавах ЗСУ.
Брав участь в обороні Миколаївської, Херсонської, Донецької, Луганської та Харківської областях.
19 липня 2022 року отримав поранення під населеним пунктом Берестове (Бахмутський район, Донецька область. Пройшовши лікування, повернувся у лави захисників.
За життя був нагороджений нагрудним знаком “Відзнакою Командира 14 ОМБР” та нагородою головнокомандувача Залужного “За взірцевість у військовій службі ІІ ступеня”
Не одне врятоване життя побратимів за плечима Андрія.
Загинув 2 серпня 2023 року під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Вільшана Куп’янського району Харківської області.
