Стасюк Юрій Миколайович

Народився 4 вересня 1985 року у селищі Голоби Ковельського району.

Ріс добрим і чуйним юнаком. Батьки навчили бути порядним, чесним, поважати людей і любити Батьківщину.

У Голобській середній загальноосвітній школі навчався з 1992 року по 2002 рік. Вчився добре.

У 2003 році був призваний на військову службу, яку закінчив у 2005 році. На службі він мав звання молодшого сержанта.

З 2007 року проходив навчання в Луцьку на автомобільному заводі «Богдан», де й залишився працювати.

З 2009 року і до повномасштабного вторгнення працював зварювальником на заводі «Модерн Експо».

У 2008 році одружився, а через рік у нього народилася донечка. Юрій був з тих винятково добрих і порядних людей, якими нескінченно пишаються рідні й знайомі, був опорою для сім’ї та друзів. Мав великі плани на майбутнє.

Призваний на службу 9 березня 2022 року, а вже 2 липня 2023 року загинув під час бойового завдання в населеному пункті Григорівка Донецької області.

Захисник похований у рідних Голобах.

Указом Президента України від 28 вересня 2023 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Стасюка нагородили (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.