Василюк Віталій Володимирович

Народився 23 березня 1976 року в селі Поповичі Ковельського району Волинської області.

Його мама працювала вчителькою місцевої школи, тато – в Будинку культури. Був третьою дитиною в сім’ї. Ріс веселим, життєрадісним, допитливим. Під час навчання у школі активно займався спортом, туризмом. Брав участь у всіх класних і шкільних заходах. Мав багато друзів, навчався добре.

Після закінчення школи вступив до Луцького професійно-технічного училища №2, але навесні був призваний до армії. Служив у танкових військах в Житомирі, а потім в Мукачеві. Демобілізувався у званні старшого сержанта.

Одружився. Разом із дружиною Зоряною народили сина Михайла. Сім’я жила в Луцьку. Віталій працював на Луцькому пластмасовому заводі, а потім став приватним підприємцем.

27 лютого 2022 року добровольцем, не чекаючи повістки, став до лав захисників України. Служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого командиром танка. Виконував військовий обов’язок у Миколаївській, Херсонській, Донецькій областях.

21 травня 2022 року під Бахмутом отримав важке поранення. Помер 29 травня в госпіталі.

Похований у рідному селі Поповичі.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та Хрестом 14-ї бригади.