Якобчук Руслан Вячеславович

Народився 25 травня 1977 року у селі Поповичі Голобської громади Ковельського району.

З 1984 по 1992 рік навчався у Поповичівській восьмирічній школі. Навчання давалось легко, оцінки були непогані. Середню освіту здобував у Голобській вечірній школі. Потім було навчання у Луцькому культурно-освітньому училищі, яке не закінчив, бо зрозумів, що то не його професія.

У мирний час разом із батьком працював у колгоспі токарем. Був старанним і відповідальним до роботи. Мав багато друзів.

Одружився, в шлюбі народилася донька Діана, яка навчалася у Вінницькому медичному інституті.

З 2 липня 2015 року брав участь в АТО на Сході України. Воював біля міст Маріуполь, Мар’їнка, Велика Новосілка. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Після АТО здоров’я Руслана було підірване, але він, не чекаючи повістки, о 9-й годині 24 лютого 2022 року вже був у військкоматі. Пройшовши підготовку у місті Володимирі (військова частина А1008 – 14-а бригада) опинився в зоні бойових дій. Руслан як командир підрозділу вболівав за своїх підлеглих і побратимів, був відповідальним щодо своїх обов’язків. Указом Президента України від 12 травня 2022 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

27 травня 2022 року біля Білогорівки Бахмутського району Донецької області був поранений у голову. 1 червня помер у госпіталі міста Дніпра.

Похований у рідному селі Поповичах.

Нагороджений посмертно медаллю «За військову службу Україні» (21.07.2022) та Князівським хрестом Героя «Навіки в строю» (19.02.2024).