«Ми його в Бога вимолили», – матір звільненого з полону волинянина Олександра Самрука

32-річний військовослужбовець з Ковельщини Олександр Самрук був у полоні два місяці. До росіян він потрапив після поранення, після обміну лікується у госпіталь.

Вдома, у селі Скулин Ковельського району, на захисника чекає матір і сестра. Зі слів 62-річної матері, Людмили Самрук, про звільнення сина з полону дізналася у суботу, 19 квітня, – повідомляє Суспільне.

На святу суботу мені подзвонили, мужчина, і сказав, що «ваш син звільнений з полону». Я думала, що буду скакати від щастя до неба

– пригадує жінка

Вона додає, що почула голос сина на наступний день, коли святила у церкві великодній кошик.

Олександра мобілізували наприкінці 2024 року, два місяці навчання на полігоні, далі – передова. Там, каже сестра експолоненого Ольга, брат отримав поранення – наступив на міну.

Щось з ногою у нього там, пальці, п’ятка. Це ми вже зараз дізналися. Він не виходив на зв’язок, я вже в п’ятницю мала йти у військкомат. Але товариш знайшов його у списку полонених

– говорить Ольга

У полон військовослужбовець однієї із механізованих бригад потрапив у селі Дачне, що на Донеччині. росіяни утримували пораненого Олександра два місяці. Увесь цей час, каже Людмила Самрук, молилася Богу за повернення сина додому.

Як він був у полоні, я ночами не спала. Я чекала свого синочка, я молилася. Я його дуже люблю. Всі люди надіялися, родина, друзі, однокласники, що він таки прийде з полону. Ми його в Бога вимолили

– додала матір

До війни Олександр здобув освіту слюсаря-механіка, працював на місцевій пилорамі, захоплювався риболовлею. Жінка сподівається, що син якнайшвидше одужає і зможе допомогти їй у господарстві, як це робив до війни.