Сталеві воїни «Сталевої Сотки»: історія головного сержанта на псевдо «Яник» з Ковельщини

Михайло Янко на псевдо «Яник» – головний сержант кулеметного взводу 2 механізованого батальйону 100 ОМБр.

Родом чоловік із села Майдан Ковельського району. У перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року – сільський староста прийшов до обійстя Янків з двома повістками. Одна – для тоді ще 24-річного Михайла. Друга – для брата Василя, який на півтора року менший (обидва на той момент вже відслужили «строчку»), – повідомляє пресслужба 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Староста попросив, щоб хтось один із нас взяв повістку і пішов служити. Але ми з Василем перезирнулися і зрозуміли – так не буде. Наступного ранку ми вже були в ТЦК – обидва служимо четвертий рік. Я – в «Сталевій Сотці». Василь – в одному із підрозділів Нацгвардії

– пригадує Михайло

Про свою мотивацію «Яник» говорить коротко і зрозуміло:

Навіть не уявляю, як би я увесь цей час сидів удома на Волині. Чого чекати? – Поки окупанти зайдуть у твою хату, скривдять маму, скривдять сестер?

Михайло двічі був поранений: перший раз – у Серебрянському лісі, другий – на Покровському напрямку. Та найважчим для підрозділу і для себе особисто називає нинішній етап – Битву за Торецьк.

Запорукою успіху на полі бою «Яник» вважає згуртованість колективу:

Якщо побратими стоять плече до плеча – ворог просто безсилий!

Тим часом вдома на Михайла та його брата Василя з нетерпінням чекають рідні: мама Олена Василівна, сестри Вікторія і Лідія, а також молодші брати Ілля та Іван.

Фото пресслужби 100-ї ОМБр