Чалий Федір Феодосійович

Народився в 1922 році в селі Мала Ворожба Лебединського району Сумської області.

У 1930 році він разом з батьками переїхав до Харкова і там закінчив середню школу.

В 1941 році вступив курсантом Сумського артилерійського училища, яке закінчив у 1942 році у званні лейтенанта і зразу ж був направлений у діючу армію на Сталінградський фронт. Брав участь у боях, командуючи артилерійським взводом. Після ліквідації німецького угрупування під Сталінградом був перекинутий командуванням на Білоруський фронт, де будучи командиром батареї, брав участь в жорстоких боях з ворогом в районі Жиздра, Рославля, Могильова. В 1943 році був важко поранений і близько 8 місяців знаходився на лікуванні. Після одужання, непридатний до служби в діючій армії, був направлений у запасні частини.

На початку 1946 року після демобілізації відразу вступає в Харківську дворічну юридичну школу міністерства юстиції, яку успішно закінчує в січні 1948 року. Міністерство юстиції УРСР посилає його у розпорядження управління міністерства юстиції у Волинській області. Тут в 1948 році він був обраний народним суддею першої дільниці м. Ковеля.

З 1948 року по 1970 рік – голова Ковельського міського народного суду.

У грудні 1970 року зарахований на посаду народного судді Нововолинського міського народного суду. Рішенням голови виконкому Нововолинської міської ради депутатів трудящих від 22 грудня 1970 року його затверджено головою Нововолинського міського народного суду.

У червні 1982 року звільнений з посади народного судді у зв’язку з досягненням пенсійного віку і виходом на пенсію.

Нагороджений чотирма урядовими нагородами.