Сілівончик Олександр Петрович
Народився 20 грудня 1976 року у Ковелі.
Навчався у школі №3. У 1995 році закінчив середнє професійно-технічне училище №2 м.Здолбунова і отримав диплом кваліфікованого робітника за професією оглядач-ремонтник вагонів.
Працював оператором котельні у ВАТ «Ковельмолоко», локомотивному депо Ковель.
Відповідальний працівник, надійна, щира, добра людина, турботливий чоловік і батько.
З дружиною Тетяною виховував двох синів.
У перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну пішов до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 25 лютого 2022 року прийнятий на військову службу. Через стан здоров’я не мав ні армійського, ні бойового досвіду.
Понад рік боєць 100-ї окремої бригади територіальної оборони стояв на захисті рідного краю. Навесні 2023 року разом з побратимами відправлений на передові позиції.
5 грудня 2023 за бездоганну службу та виконання бойових завдань нагороджений почесною відзнакою командира військової частини.
Солдат 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7063 Олександр Сілівончик загинув 24 грудня 2023 року у бою біля села Діброва на Луганщині.
Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.