Наріжний Валентин Миколайович

Народився 1 лютого 1942 року в селі Мануйлівці Козельщинського району Полтавської області у сім’ї сільських вчителів.

В червні 1943 року залишився сиротою: на фронті загинув батько Микола Денисович. Сімейні злидні змусили його виховуватись з 1956 року в старшої сестри Лідії (медсестри), яка в той час проживала у Ківерцях. Тут вчився, тут закінчив середню школу. В 1959 році вступив на фізико-математичний факультет Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки.

Після закінчення інституту в 1964 році – служба в армії, вчитель фізики та заступник директора Білинської восьмирічної школи. З 1968 року – вчитель СШ № 1 міста Ковеля.

В 1969 році організував учнівський фізико-технічний гурток, який виріс у товариство. Вже через рік силами гуртківців обладнали дистанційним керуванням всі комплекти проекційної і звуковідтворюючої апаратури в кабінетах фізики, хімії, біології, математики, історії. Дещо пізніше було змонтова­но лінгафонний кабінет іноземної мови, кабінет трудового навчання і початкових класів. Центром пропаганди засобів навчання став обладнаний і естетично оформлений кабінет технічних засобів, який був одним із кращих в області.

Фізичний кабінет вчитель обладнав найбільш ефектив­ними засобами, устаткував автоматизовану систему навчан­ня і контролю, розробив і змонтував пульт керування цими засобами. Це був перший у місті кабінет такого типу і один із кращих кабінетів в області.

В 1975 році виник задум використання телебачення в навчально-виховному процесі. Вчитель розробив особисту схему і змонтував з допомогою гуртківців центральний пульт керування. І вже 1977 року в школі було обладнано одну з перших в області замкнуту телевізійну систему (шкільний телецентр). В цю систему були включені всі навчальні кабінети.

Своїм досвідом ділився не тільки в місті, області. Його слухали на республіканських семінарах в містах До­нецьку, Вінниці, Фастові, Кривому Розі. Прилади його гуртківців демонструвалися у Всесоюзних конкурсах навчаль­них посібників, на зльотах «Юних техніків». Близько 60 гуртківців обрали собі технічні професії.

Чимало його вихованців були призерами міських і обласних олімпіад з фізики. А в 1999 році учень 11 класу Халченков Олександр став призером Всеукраїнської олімпіади і був запрошений на навчання до Київського університету.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «Ветеран праці», нагрудним знаком «Відмінник освіти України», має звання «Заслужений вчитель України».