У Ковелі провели у Небесне військо 35-річного сержанта поліції Дмитра Сергієнка

Сьогодні в 17:02 · 5 хв читання

Другий день поспіль наша громада в жалобі. Сьогодні, 4 травня, чи не все місто прийшло попрощатись з сином, чоловіком, батьком двох маленьких синочків, прекрасною людиною, сержантом поліції Дмитром Сергієнком.

Про це повідомляє Ковельська міська рада.

Він був великим патріотом своєї країни, відданим справі, яку обрав, яку виконував з честю.

Живим коридором його проводжали колеги, вулиці наповнились тривожними звуками сирен автомобілів патрульної поліції, жалобними звуками дзвонів собору. Країна втратила Героя.

Дмитро – випускник ЗОШ №10. Після школи вирішив стати залізничником. Спочатку навчався у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту, а потім – заочно ще й у профільному транспортному університеті. 10 років відпрацював на залізниці у Ковелі.

Був провідником у потягах дальнього сполучення. Любив свою професію, дорогу, людей, з якими працював. Колеги знали: на Дмитра Сергієнка завжди можна розраховувати. Його цінували, поважали за людяність, порядність, професіоналізм, за його безмежну любов до України.

У 2014-му Дмитро добровільно пішов захищати країну і став учасником АТО. Батькам, щоб ті не хвилювалися, сказав, що їде у довгострокове відрядження. А сам вирушив на передову, де отримав перший бойовий досвід. З часом повернувся додому, але ненадовго. У 2015-му знову доєднався до побратимів.

А далі знову була робота на залізниці, яка подарувала йому зустріч з майбутньою дружиною Олею. Вона їхала якось в тому вагоні, де Дмитро був провідником.

Зав’язалось знайомство, а у 2021 пара побралась. Згодом у них народився первісток – син Павло. А в листопаді минулого року на світ з’явився і молодший син Роман.

Родина стала найголовнішим скарбом для Дмитра у житті. А ще він був великим природолюбом, затятим грибником. Його пристрастю також був футбол.

З часом ковельчанин вирішив змінити свою професійну діяльність. 26 червня 2021 року Дмитро Сергієнко прийняв присягу поліцейського і розпочав службу у відділі патрульної поліції м. Ковеля. Усі, хто з ним працював, знав Дмитра, кажуть, що він був прикладом у своїй професії, саме таким має бути правоохоронець – чесним, справедливим, порядним.

А ще в Дмитра було розуміння, що кожен знаходиться у свій час на своєму місці. Він пройшов АТО. І нині розумів, що рано чи пізно потрапить на фронт. Опанував новий для себе фах оператора дронів.

Коли в підрозділі запропонували поїхати на передову – Дмитро, не вагаючись, записався, щоб випробувати навички оператора БпЛА на практиці.

20 квітня він разом з іншими добровольцями-поліцейськими у складі зведеної стрілецької бригади «Хижак» Департаменту патрульної поліції відправився на Донеччину.

На жаль, 2 травня сталось непоправне – сержант поліції поліцейської роти з обслуговування м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП загинув в м. Лиман Краматорського району. Ворожа ракета забрала його життя.

Ми прийшли подякувати Дмитру за те, що він жив в нашому місті, що любив його, свою країну, і поклав на вівтар її незалежності та майбутнього найдорожче – своє життя. Спасибі тобі, воїне, за мужність, доблесть, честь. Пам’ять про Дмитра Сергієнка завжди залишиться в наших серцях. Щирі співчуття родині: дружині Ользі та синочкам – Павлу і Роману, мамі Галині Мефодіївні та батькові Володимиру Миколайовичу, братам – Роману, військовослужбовцю 100 ОМБр, та Ігорю, який також служить у ЗСУ. Усім, хто знав і любив Дмитра Сергієнка і в чиєму серці завжди буде місце для світлих споминів про нього
– сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди

Дмитро лишив по собі пам’ять як про дуже добру людину. І сьогодні багато спогадів прозвучало під час громадянської панахиди, про нього написано стільки теплих слів у соцмережах.

За словами напарника та побратима Мар’яна Вергелеза, Україна втратила не просто воїна, який захищав інших людей, Україна втратила чесного, справедливого поліцейського.

З величезним добрим серцем, завжди із запасом дотепних жартів, ти завжди вчив мене всьому тому, що знав про життя, напарнику. Ти був, є і будеш вірним другом, чудовим чоловіком та люблячим батьком. Ти завжди будеш у наших серцях.
– сказала вона

Про те, що Дмитро був зразковим сім’янином, говорила його дружина Ольга:

Я ніколи не боялась залишити на нього синів, бо знала, що він зможе справитись з ними сам. Мабуть, знаючи, що йому мало відміряно часу, Діма брав від життя усе. Останній раз у січні ми поїхали сім’єю у Трускавець, і старшому сину так сподобалось, що чоловік пообіцяв йому подорож у Карпати знову. Не встиг. Я присягаюсь, що твої обіцянки перед нашими дітьми виконаю. Дякую, рідненький, за 4 роки щасливого подружнього життя і чудових синів. Постараюсь виховати їх гідними людьми, якими б ти пишався.