Арсенік Василь Миколайович

Народився 29 вересня 1978 року в селі Новий Двір Турійського району.

Навчався в школі №11 міста Ковеля. З відзнакою закінчив Ковельське професійно-технічне училище №7, де здобув професію верстатника.

У 1996 році призваний на строкову військову службу. Після демобілізації працював охоронцем у відділі державної служби охорони при Ковельському МРВ УМВС України у Волинській області та ВАТ «Волинська маслосирбаза». Потім трудився у будівельній бригаді маслосирбази маляром, машиністом аміачно-холодильних установок.

Улітку 2007 року влаштувався у ТОВ «Ковельський ЖБК». Пізніше їздив на заробітки за кордон.

Дізнавшись про повномасштабне російське вторгнення в Україну, повернувся до Ковеля. Відразу пішов до Ковельського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки і повідомив, що готовий стати на захист країни. Вступив до територіальної оборони. 22 квітня 2022 року призваний за мобілізацією до Збройних сил України у 14-ту окрему механізовану бригаду. Солдат військової частини А1008 з 24 травня – стрілець-помічник гранатометника.

23 липня 2022 року Василя Арсеніка не стало. Мужній воїн загинув біля села Берестове Бахмутського району Донецької області. Героєві було 43.

Ковельчани запам’ятають його порядною, чуйною і дуже доброю людиною.

У нього залишилися батьки, дружина та дві доньки.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Арсеніку Василю Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) рішенням Ковельської міської ради від 29 червня 2023 року.