Куцик Михайло Степанович

Народився 28 серпня 1974 року в Ковелі.

Закінчив школу №2. У Шацькому лісному технікумі здобув спеціальність – лісове господарство.

У 1993 році вступив до Львівського університету внутрішніх справ. Але через сімейні обставини, провчившись півтора року, змушений був залишити заклад.

Повернувся до Ковеля. Одружився. Разом з дружиною Оксаною виховував сина і доньку.

Його знали як успішного підприємця: був співвласником шиномонтажної станції, захоплювався автомобілями.

Любив гори, лижний спорт, море, подорожувати із сім’єю. Займався волонтерською діяльністю, допомагав і підтримував військовослужбовців, які виконували завдання в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, за що отримав подяку від командира військової частини польова пошта ВО116 (А1186).

25 лютого 2022 разом з сином Олександром добровольцем пішов до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби обороняти країну. Разом служили в одній з бригад ТрО. Разом і загинули 16 січня 2023 року під час несення служби у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну. Солдат Михайло Куцик був водієм стрілецького взводу стрілецької роти.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища поряд з сином.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Куцику Михайлу Степановичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) рішенням Ковельської міської ради від 29 червня 2023 року.