Ковельська громада провела в останню земну дорогу Захисника України Михайла Філіпчука

Наша Алея Героїв на міському кладовищі, де під синьо-жовтими прапорами спочивають ті, хто віддав життя за Україну, її свободу та майбутнє, на жаль, продовжує поповнюватися новими іменами.

Сьогодні, 24 травня, наша громада віддала останню шану захиснику України Михайлу Філіпчуку, – повідомляє Ковельська міська рада.

Йому було лише 31 рік… У віці, коли життя тільки набирає обертів, коли попереду ще стільки планів і мрій, війна безжально обірвала його шлях.

Михайло народився 3 вересня 1993 року у Ковелі. Навчався у ЗОШ №11, фах маляра-штукатура здобув у ПТУ №5.

Він був одним із двійні, тож мав особливий зв’язок із братом Сергієм – разом навчалися у школі, мали спільних друзів, ділили дитячі спогади та юнацькі роки.

Згодом кожен обрав власний життєвий шлях. Михайло закінчив водійські курси, працював водієм у Ковельському МТМО, а пізніше – на приватному підприємстві «Ковель-Будпостач».

З початком повномасштабної війни до лав Збройних Сил України мобілізували брата Сергія. А 8 червня 2024 року військову форму одягнув і Михайло.

Після навчань він служив у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, згодом – на Сумщині, а восени 2024 року підрозділ передислокували на Курщину.

24 листопада 2024 року рідні востаннє поговорили з Михайлом. Він повідомив, що вирушає на бойове завдання. А вже за кілька днів сім’я отримала страшне сповіщення – воїн зник безвісти.

Довгі місяці рідні жили надією та вірою в те, що Михайло повернеться додому. Мама їздила на зустрічі під час обмінів полоненими, переглядала фото та відео, сподіваючись побачити серед них сина. Та результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше – Михайло загинув.

Життя гранатометника 2-го взводу 3-ї спеціальної роти військової частини А4699, солдата Михайла Філіпчука обірвалося 27 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області рф.

Висловлюємо щирі співчуття мамі Руслані Степанівні, татові Олександру Володимировичу, братам Сергієві та Роману, бабусі Ніні Іванівні, усім рідним, близьким і друзям полеглого Захисника.

Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.

Світла пам’ять та вічна слава Герою!

Фото Ковельської міської ради