Легіон небесного війська поповнив ковельчанин, офіцер у третьому поколінні Ігор Подолянчук

Сьогодні, 14 квітня, наша громада попрощалася з ковельчанином, офіцером, представник третього покоління кадрових військових у родині: майором, заступником командира батареї з озброєння військової частини А4123 Ігорем Віталійовичем Подолянчуком.

Про це повідомляє міський голова Ігор Чайка у соцмережах.

Народився Ігор Подолянчук 12 січня 1971 року у місті Звягель на Житомирщині. Згодом сім’я переїхала в Ковель. Закінчив ЗОШ №4, Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Професійний шлях військового обрав, наслідуючи свого батька – Подолянчука Віталія Семеновича, підполковника, учасника бойових дій в Афганістані, який майже два десятки років очолював Раду ветеранів війни та праці м. Ковеля. Батько в усьому підтримував сина і пишався ним.

Ігор Подолянчук пройшов усі щаблі службової драбини. Служив у нашому місті у військовій частині А1636, а з 2003 року – у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила в місті Яворів на Львівщині.

У 2008-му його перевели у Любомль, де він обійняв посаду заступника військового комісара місцевого військкомату. Згодом на такій посаді працював у Ковелі. Через рік, маючи достатній стаж військової служби, пішов на пенсію.

Коли у 2014 році розпочалась антитерористична операція, повернувся у військо. Спочатку був в артилерійському підрозділі навчального центру в Старичах. Побував і на передовій. Отримав поранення, контузію. Лікувався і продовжував служити.

У Старичах його і застала повномасштабна війна. У травні 2024 року був направлений у зону бойових дій в складі 67-ї ОМБр ЗСУ. Воював на Херсонщині, Донеччині, Сумщині.

9 березня цього року отримав важке поранення і контузію на Сумщині. Тоді внаслідок ворожого обстрілу на його очах загинув товариш, а Ігор та ще один побратим – вижили. Попереду чекали лікування та реабілітація. Проте, здоров’я уже було суттєво підірване.

11 квітня 2025 року в одному з лікувальних закладів серце Ігоря Подолянчука зупинилося.

Щирі співчуття дружині Нілі, дітям Ользі та Олександру, брату Олегу з сім’єю, усім рідним і близьким

– зазначає у дописі Ігор Чайка

Поховали захисника на кладовищі села Вербка Дубівської громади.

Вічна пам’ять і слава Герою!