Майже сотня хат на продаж: як живуть села Ковельського району на самому кордоні з Білоруссю

У Кортеліському старостинському окрузі, що межує з кордоном із Білоруссю у Ковельському районі, є 12 сіл. У них офіційно проживають 2 800 дорослих і дітей.

Як розповів Суспільному староста Микола Корнелюк, за 4 роки повномасштабної війни місцеві звикли до військової техніки, яка «гримить» по той бік кордону. З його слів, попри постійний страх, люди чекають весну і рідних, які захищають Україну на передовій.

Суспільне побувало у двох селах округу, Кортеліси та Млинове Ратнівської селищної громади, які найближче розташовані до кордону із Білоруссю і поспілкувалося з місцевими жителями.

Хати на продаж

Староста Кортеліського старостинського округу пригадує: 24 лютого 2022 року по той бік кордону, біля пункту пропуску «Мокрани-Доманове», стояли танки.

Вони як заводилися, прогрівалися, то земля дриготіла. Гелікоптери воєнні летіли. Люди не знали, чи буде наступ у наш бік

– каже посадовець

Від початку повномасштабного вторгнення з села Кортеліси виїхала частина місцевих. Зі слів 70-річного пенсіонера Анатолія Омелянчука, зараз пустують майже сотня хат, які виставили на продаж.

Дуже багато людей виїхало, до поляків поїхали. У нас понад 90 хат, продаються, але хто ж їх куплятиме? Хто втік, той втік, а хто не втік – то мусить жити. Страшно, але що зробиш

– говорить чоловік

Родичі у Білорусі

Чимало місцевих жителів мають родичів у Білорусі.

У мене самого сім сестер живе там, по той бік кордону

– ділиться староста Микола Корнелюк

У жителя села Млинове Олександра Тарасюка теж є родичі по той бік кордону.

Три кілометри до границі. Чути, як гримить, коли у них навчання. Маю сестру там. Попервах спілкувалися. А тепер як дзвониш, то швагро піднімає трубку і кричить

– розповідає він

Галина Ковальчук з села Млинове має чотирьох дітей. Під час повітряних тривог ховається разом із ними у погребі.

Ми взагалі не вірили, що та війна почнеться. Переживаємо, бо може прийдеться виїхати, а хотілося б тут залишитися, бо ми тут всіх дітей народили. Страшно, бо це близько. І якщо щось там гуде, то це вже страшно, але живемо так 4 роки

– каже вона

Страху у мене немає, але у моєму серці є ненависть

– говорить Тетяна Павлович

Жінка щодня в’яже шкарпетки для захисників, нитки купує в магазині. Зі слів жінки, усі в селі чекають на потепління, щоб зайняти думки хатніми справами та городом.

Як додав староста Микола Корнелюк, на території сіл Кортеліси і Мельники є укриття, які місцеві жителі іноді використовують під час повітряних тривог. Більшість селян мають власні укриття – льохи.