Найбагатші та найбідніші громади Волині: хто успішний, а хто – з критичними доходами

На Волині за час війни кількість громад, які мають високий рівень фінансової спроможності зменшується. Якщо у 2023 році таких громад було 13 із 54, то у 2024 році вже 9. Разом з тим, збільшується кількість громад із критично низьким рівнем спроможності, якщо у 2023 році таких громад було 7, то у 2024 році – 13.

Про це у коментарі ВСН розповів доктор політичних наук, професор Луцького національного технічного університету Валентин Малиновський.

За його словами, серед ТГ найвищий (Боратинська ТГ) та найнижчий (Велимченська ТГ) показники доходів на 1 мешканця відрізняються майже у 12,7 раза, а видатків (Боратинська ТГ) і (Мар’янівська ТГ) – у 2,8 раза. Частка капітальних видатків на 1 мешканця різниться у 67,1 раза (Боратинська ТГ – 6736 грн, Велимченська ТГ – 100,3 грн). Існує велика диференціація у рівні дотаційності місцевих бюджетів – найбільший у Велимченській – 52,6 %, Самарівській ТГ – 45,6 %, Головненській – 43,8 %.

Публікація за темою: Понад 31 мільйон на всіх: які зарплати отримують керівники громад Волині під час війни

Надто високою в багатьох ТГ є частка управлінських видатків у доходах загального фонду: Доросинівська ТГ – 59,1 %, Сереховичівська ТГ – 58,8 %, Велицька – 51,3 %. Тоді як у Боратинській ТГ вона становить лише 7,9 %, у Луцькій ТГ – 9,4 %. Зважаючи на це, частка капітальних видатків також суттєво відрізняється: у Володимирській ТГ – 35 %, Ківерцівській ТГ – 26,5 %, Луцькій ТГ – 25,4 %, тоді як у Велимченській ТГ – 0,9 %, Поворській ТГ 1,1 %, Дубечненській та Колківській ТГ – 1,5 %.

Аналізуючи зазначені показники, можна зробити висновок, що найбільш успішними у фінансовому плані є ТГ, на території яких розміщені потужні бюджетоутворюючі підприємства. Наприклад, на території Підгайцівської ТГ функціонує міжнародний холдинг «Модерн-Експо» – провідний виробник і постачальник торгівельного обладнання в Центральній та Східній Європі, на території якого функціонує митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці, компанія «Тигрес».

На території Боратинської сільської ТГ функціонує підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «Кромберг & Шуберт Україна», на якому працює більш як 1000 осіб, Гнідавський цукровий завод, низка невеликих підприємств. У Володимирській ТГ розташоване підприємство «Avesterra Group», у Торчинській ТГ – дистрибуційний центр компанії Nestlé); ті, що знаходяться навколо міст обласного значення і на території яких розміщена значна кількість сервісних підприємств і торгових центрів, наприклад: Боратинська, Підгайцівська, Дубівська ТГ

– сказав Валентин Малиновський

Як акцентував професор, у цьому контексті викликає занепокоєння рівнем спроможності окремих ТГ, які на початку створення мали високі потенційні можливості та обґрунтовані очікування. Лише ТГ у минулому міст обласного значення (Луцьк, Ковель, Володимир, Нововолинськ) стабільно показують високий рівень спроможності. Хоча в ході децентралізаційної реформи саме об’єднання навколо цих міст було найбільш проблемним.

А ось прогнози та очікування щодо ТГ, утворених на базі районних центрів та ТГ, утворених на основі колишніх райцентрів (до 2020 р.), які за філософією децентралізаційної реформи разом з містами обласного значення мали б стати локомотивами економічного розвитку суміжних територій, у багатьох випадках не виправдалися. За основними показниками окремі з них суттєво поступаються сільським ТГ, що мали набагато скромніші потенційні можливості.

На жаль, як підкреслив експерт, не мав суттєвого впливу на розвиток волинських ТГ і процес релокації підприємств зі східних регіонів України. З понад 800 бізнесів, які за час війни релокувалися із зони ведення бойових дій в західні області України, на Волині запрацювали менш як 30, що становить близько 3 % від усієї їх кількості. При цьому місцями релокації підприємств на Волині переміщені підприємства найчастіше обирали міста Луцьк та Нововолинськ.