Пізнього вечора назавжди повертається додому з війни ковельчанин Максим Бурда

Полеглий на війні з російськими окупантами ковельчанин Максим Бурда («Фотограф») назавжди повертається сьогодні пізнього вечора додому.

Про повідомив міський голова Ігор Чайка.

Максим Бурда був не просто гарним хлопцем. Ніжним і люблячим сином. Просто прекрасним фотографом. Він був активістом. З тих ідейних людей, які настільки твердо вірять у свою країну, що стають її зрілими будівничими, попри молодий вік.

Він був співзасновником молодіжного хабу «Ватра — правильний простір», членом Молодіжної ради, членом партії «Національний корпус», яка брала участь у позачергових парламентських виборах 2019 року. З цього ж року — в територіальній обороні.

Постійно допомагав волонтерам – і паралельно навчався тактичній медицині; просто обожнював котів і собак, був дуже добрим до всього і всіх, з ким мав справу, – і паралельно вчився правилам ведення бою. Бо чітко знав, хто ворог.

Максим був з тих, хто у відносному мирі готувався до війни. Але фотографія, а не військова справа, була його пристрастю ще зі шкільної лави (вчився у 3-й та 8-й школах) — у юному віці він відзняв своє перше весілля.

Своїм найріднішим людям казав, що стане найвідомішим фотографом у світі. Таким, до якого на фотосесії ставатимуть в чергу.

Це не були порожні слова. Це була реальна мрія і чіткі кроки для того, щоб вона здійснилася: і прагнення заробити, щоб мати можливість купувати найякіснішу техніку для зйомок, і постійні курси з підвищення кваліфікації. І вперте відточування майстерності.

Свою ж дипломну роботу в Національному університеті «Острозька академія», яку закінчив 2019 року, він присвятив якраз військовій фотографії. Чим здивував своїх викладачів — бо тема – рідкісна. Але й Максим не був з тих, хто шукає легких шляхів.

Це знову історія про вибір, зроблений всупереч, а не завдяки. Через хворобу хребта він був комісований, тож за станом здоров’я мав право не воювати. Але своїм дорогим людям у 2022 році сказав — хоч плачте, – я все одно піду. І пішов.

У 1-му гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки 2-ої штурмової роти 2-го штурмового батальйону військової частини А4638 він славився тим, що вправно керував БпЛА, філігранно наводив артилерію на ворога, якого багато було знищено завдяки цьому його вмінню. Бо і на війні він весь час вчився. І там був до своїх — безкінечно безкорисливим і добрим. А з друзями — вірним. Таким, який нізащо не зрадив би.

Максим Бурда загинув 26 січня 2023 року біля Бахмута. За чотири дні до свого дня народження, яке припадає на 30 січня. Цього дня йому мало б виповнитися 26. Але тепер 25 — назавжди.

Марія Лукашук, з якою вони планували одружитися, але так і не встигли, планує організувати виставку і оприлюднити всі фото, зроблені ним у воєнний період 2022-2023 років.

Чин похорону за загиблим Максимом Бурдою відбудеться завтра, 2 лютого:

• 10:00 (орієнтовно) — прощання вдома, на вулиці Незалежності, 61;
• 12:00 — відспівування в Свято-Благовіщенському соборі (вул. Соборна, 6);
• 13:00 — громадянська панахида на площі Героїв Майдану.

Поховають Героя на Алеї Героїв міського цвинтаря.