Що кажуть священники УПЦ з Ковеля про церковне питання та Православну церкву України

На третьому році повномасштабної війни росії проти України під юрисдикцією Української православної церкви, яка за висновками експертів, має церковно-канонічний зв’язок з РПЦ, досі залишаються понад п’ять сотень волинських церковних громад. У 2022-му з УПЦ в ПЦУ перейшло 45 парафій, а у 2023 році таких було 23. Закон, який мав би врегулювати й пришвидшити процес, «застряг» у Верховній Раді.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався зі священниками волинських храмів Української православної церкви, у тому числі ковельських, які не підтримують такий крок.

Що духовенство думає про перехід в ПЦУ і що їм заважає це зробити?

Станом на початок 2024-го на Волині налічувалося 625 релігійних організацій Православної церкви України (ПЦУ). Однак, попри утворення в Україні помісної церкви, повномасштабне вторгнення росії та ухвалення спрощеної системи переходу, 517 волинських парафій досі лишаються частиною Української православної церкви так званого московського патріархату (УПЦ).

Тож перше, що запитуємо у священників: чи розглядалося у їхній громаді питання доєднання до ПЦУ й що вони думають про вихід з-під юрисдикції Української православної церкви.

Своє рішення залишатися в УПЦ представники церкви пояснюють по-різному. Одні чекають, поки замість них це питання вирішать у вищих церковних чинах. Інші прирівнюють підпорядкування ПЦУ до зміни віри чи зради. Майже всі, хто погодився спілкуватися на цю тему, переконують, що в московському патріархаті ніколи не були.

Це питання розглядалося. Так сказати, минула влада пропонувала людям переходити у нову церкву. Але парафіяни, які тут трудяться, в цьому соборі співають, доглядають за ним, одноголосно вирішили, що їм немає, що міняти. Вони вважають себе українцями, їхні діти воюють на фронті

– розповідає клірик Свято-Воскресенського собору у Ковелі Максим Руденок

У лютому 2019-го збори церковної громади відбувалися і в громаді Свято-Миколаївської церкви в Ковелі. Однак, коли потрібно було ухвалювати рішення, каже настоятель храму Іоанн Кудласевич, вони вирішили взяти паузу.

Бачу в мережі пишуть таке негарне слово «ждуни», але зважити і подумати це по-християнськи. Це не маму поміняти чи тата, це віру поміняти. Дехто каже, що ми нічого не міняємо, тільки юрисдикцію: виходимо з Московського і йдемо в Турецький патріархат. Але ми не були в Московському, я особисто в цьому переконаний. Ніколи ніяких грошей не передавали, ніяких звітів не давали. Тому ми себе до них не відносимо. Ні до одних, ні до інших. Переходити з чогось одного в інше, я вважаю, не зовсім правильно

– пояснює отець Іоанн

У переліку помісних православних церков світу ПЦУ стала 15-ю. Окрім Вселенського патріархату, її офіційно визнають Елладська, Александрійська та Кіпрська церкви, ще кілька зробили це де-факто.

Настоятелі волинських храмів УПЦ вважають, що цього замало. За їхніми словами, Українська православна церква має більшу підтримку у всьому світі, а отже, саме вона, так би мовити, є легітимною.

За словами предстоятеля Православної церкви України, митрополита Київського та всієї України Епіфанія, визнання ПЦУ – процес поступовий. З початком великої війни він і взагалі призупинився, зокрема, через роботу російської пропаганди.

З часу повномасштабного вторгнення багато хто очікує, чим завершиться ця війна, бо пропаганда російська працює. Вони вкладають у вуха інших: «Почекайте, не визнавайте, прийде час, коли ми переможемо і не буде української церкви. Навіщо вам приймати якесь рішення, яке у майбутньому не буде мати вираження?»

– сказав глава ПЦУ в інтерв’ю Радіо Свобода

Як на Волині церковні громади переходять до ПЦУ і які санкції за такі дії застосовуються до духовенства

Священників, які приймають рішення перейти з громадою в ПЦУ, в УПЦ карають забороною служіння і причастя. На одних такі санкції діють, на інших ні.

Згідно з даними департаменту культури, молоді та спорту Волинської облдержадміністрації, упродовж 2019-2024 року 179 релігійних організацій змінили своє конфесійне підпорядкування з УПЦ в ПЦУ. 77 з них зробили це після початку повномасштабного вторгнення росії.

У 2022 році 45 релігійних громад змінили свою конфесійну прилеглість, у 2023-му таких громад було 23. З початку цього року і до сьогодні 9 парафій змінили конфесійну підлеглість. Є і такі, які подали документи. Зараз вони на розгляді, по них так само ухвалюватимуть рішення

– каже завідувач сектору із питань релігії і національностей департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Василь Гайдук

На Волині Православна церква України представлена двома єпархіями: Волинською та Володимирською.

Як повідомляє голова Інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ, протоієрей Віталій Собко, від отримання Україною Томоса й до сьогодні до Волинської єпархії Православної церкви України перейшло 129 парафій та 18 священників.

В 19-му було 70 парафій. Томос вручили, за рік було багато переходів, але потім почалося затишшя. Тож у 2020- та 2021-му – всього по одній парафії.

Наступна хвиля почалася із початком повномасштабного вторгнення Московії. У 2022 році до єпархії доєдналося 42 парафії. Потім процес перейшов у спокійне русло. У 2023-му ще 10 парафій доєдналися, а за ці місяці 2024 року було 5

– розповідає Віталій Собко

Лідером з переходу є колишній Горохівський район, тоді як із Поліссям ситуація складніша.

«Треба перемогти, а тоді розбиратися: хто правий, а хто ні»

Одним із можливих варіантів розв’язання церковного питання в Україні, стверджують всі опитані нами священники, мало б стати об’єднання ПЦУ з УПЦ. Щоправда, одним час не той, іншим – люди.

Отець Іоанн Кудласевич з Ковеля стверджує, що єднання церков цілком можливе, однак, часто їм не близька поведінка представників ПЦУ.

Думка про об’єднання завжди є. Ми маємо бути єдині. Але ми бачили «болгарки», я був свідком, як у Волошки Ковельського району приїжджали представники ПЦУ. Вони себе не просто поводили некультурно, така поведінка не личить ні християнину, ні священнику. Тож поки що я перспектив не бачу. 

Не бачу тих, до кого можна було б рівнятися, прагнути. Я там не бачу більшої святості, ніж в нас, а бачу щось трошки інше

– каже настоятель Свято-Миколаївської церкви у Ковелі

Чому старослов’янська є традиційною мовою богослужінь у церквах УПЦ?

Якщо глобальні питання церкви не в руках простого духовенства, є речі, на які вони все ж мають вплив. Приміром, мова богослужінь.

Традиційно, мова звершення богослужінь у храмах Української православної церкви – церковнослов’янська. Проте в той час, як одні вважають її єдиною можливою для молитви, інші повністю чи частково перейшли на українську.

Ми молимося старослов’янською мовою. Використовуємо українську в молитвах на освяченнях, великих зібраннях. Я б назвав це перехідним періодом від слов’янської до української

– розповідає отець Іоанн Кудласевич

У нашому Свято-Воскресенському соборі уже 147-й рік богослужіння звершується старослов’янською мовою. Хоча у нашій єпархії на Волині є парафії, де – українська мова. Ще з 1992-го є офіційний переклад богослужіння українською мовою, тому парафії, які хочуть служити українською мовою, роблять це за потреби. В нас такої потреби немає. Парафіяни Собору розуміють старослов’янську мову і моляться цією мовою, тому що вона для них рідна. Це їхня богослужбова мова

– пояснює клірик Максим Руденок

Однак мова, яку ми зараз чуємо у церквах Української православної церкви, каже голова Інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ, протоієрей Віталій Собко, має мало спільного з оригінальною церковнослов’янською.

У церквах переважно Московського патріархату ви почуєте, як кажуть про так звану церковнослов’янську мову. Якщо дослідити, то це насправді церковноросійська. Річ у тім, що церковнослов’янська мова має різні так звані ізводи, тобто версії: російський та український. Можна читати ближче до української мови, а можна – ближче до російської. Вони не практикують українську версію, а саме – російську

– пояснює Віталій Собко

Чи стала УПЦ після травневого Собору незалежною від Москви?

У травні 2022-го Українська православна церква провела у Феофанії Собор. На ньому УПЦ, нібито оголосила про самостійність, незалежність від Москви та висловила незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни в Україні. До Статуту про управління Українською православною церквою внесли зміни.

Ці зміни згодом перевірила Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті. За словами релігієзнавців, прийняття нової редакції Статуту та Постанови Собору УПЦ не призвело до розірвання церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із РПЦ.

УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна). Церква й не проголошує власної самостійності (автокефалії).

Мало того, жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, члени експертної групи не виявили

– йдеться у висновку релігієзнавчої експертизи

З висновками експертизи, представники Української православної церкви не погоджуються.

Собором, який відбувся у Феофанії, ми не відокремлювалися від Московського патріархату, а ще раз засвідчили, що ми ніколи не були його частиною. У 1990-му ми стали окремою церквою, у нас був свій настоятель – блаженніший митрополит Володимир, який вже в Бозі спочив, а тепер – Онуфрій.

Ми ще раз заявили про те, що наша церква є автокефальною і дотримується тих кордонів, які були в 1991-му році. Для нашої церкви Кримська єпархія, Донецька єпархія, Луганська єпархія – це все частини Української православної церкви. На відміну від влади, наша церква зберегла єдність України

– говорить клірик Свято-Воскресенського собору Максим Руденок

Щоправда, автокефальна церква – це та церква, що має свою автокефалію, надану Вселенським патріархом. Ні Томоса, ні інших документів від Константинополя Українська православна церква не отримувала. Тож, чи може вона бути незалежною?

Духовенство УПЦ каже: звісно, бо замість Томоса у них – грамота патріарха Олексія II.

Я не був в митрополії, ні в керівництві, не знаю, які там були в них зв’язки, але я розумію одне: що керівництво церкви заявило про те, що ми з Москвою більш ніяких зв’язків мати не будемо. Єдине, що, як ви кажете, не мали автокефалії, не мали Томоса, тому на загальноцерковному рівні наша церква мала такий духовний зв’язок з Москвою, тобто з Московським патріархатом. Через нього виходили на Вселенський патріархат, Вселенське православ’я. Тепер ми цей зв’язок, скажімо так, не те, що розірвали, бо його розірвати не можемо, тому що це духовна річ

– пояснює священник Свято-Миколаївської церкви у Ковелі Іоанн Кудласевич

Прийнятий у травні 2022-го новий статут УПЦ, яка заявила про свою незалежність від Москви, повністю так і не оприлюднили, зауважує протоієрей Волинської єпархії ПЦУ Віталій Собко.

Ви кажете про статут, але треба почати з того, що насправді він ніде офіційно не опублікований. Виникає запитання: чому? Можливо, якби ці документи були відкриті, все стало б очевидно

– міркує Віталій Собко

За словами Віталія Собка, УПЦ не була визнана жодною помісною церквою.

Коли ми візьмемо перелік автокефальних помісних церков, то побачимо, що там немає УПЦ – там є російська церква. Українська православна церква контактує з іншими церквами світу тільки через РПЦ

– пояснює він

А очільник Української православної церкви, митрополит Онуфрій, каже Собко, і взагалі є першим членом Священного Синоду РПЦ.

На сайті російської церкви у переліку діячів, де розміщений єпископат, є предстоятелі Української православної церкви. Всі вони були першими членами Священного Синоду РПЦ. Якщо перекласти це на світську мову, то це, як умовно кажучи, президент Зеленський був би прем’єр-міністром Російської Федерації чи головою Держдуми. Якщо у нас законодавчим органом є Верховна Рада, то Священний Синод є таким урядом, який керує поточними церковними справами. Перший член Священного Синоду – це фактично заступник патріарха. Якщо Онуфрій є ним, то постає питання, як церква може бути незалежною?

– коментує протоієрей Віталій Собко

На початку 2024-го Російська православна церква випустила «Патріарший календар», до якого, увійшли чинні єпископи РПЦ та УПЦ. У календарі опинилося й духовенство Волинської єпархії Української православної церкви: митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, єпископ Камінь-Каширський, вікарій Волинської єпархії Афанасій, митрополит Волинський і Луцький Нафанаїл, а також скандальновідомий екснамісник Києво-Печерської лаври Павло Лебідь, який колись правив на Волині.

Духовенство Української православної церкви запевняє, що РПЦ робить це навмисно.

Вони зробили це без жодних дозволів. Так, як роблять з усім: анексують Крим, Донецьк, Луганськ. Ми ж не можемо вплинути на те, що вони друкують

– міркує настоятель Свято-Миколаївської церкви у Ковелі, отець Іоанн Кудласевич

Служба безпеки України відкрила проти духовенства УПЦ понад 80 кримінальних проваджень

Попри те, що представники Української православної церкви наполягають на тому, що жодних зв’язків з росією вони не мають, Служба безпеки України у ході обшуків святинь виявила докази, які говорять протилежне. Приміром, проросійська література та документи, що підтверджують виправдовування збройної агресії росії в Україні та антиукраїнську діяльність служителів церкви.

З обшуками СБУ побувала й у волинських церквах УПЦ. Наприкінці 2022-го правоохоронці навідалися до двох чоловічих монастирів на Волині.

Під час огляду приміщень Свято-Миколаївського Милецького монастиря та Хрестовоздвиженського Чарторийського чоловічого монастиря знайдено тексти молитов за країну-агресора та російські «підручники», в яких вихваляють кремлівський режим.Наразі всі вилучені матеріали направлено на експертизу для вжиття подальших процесуальних дій

– повідомила Служба безпеки України у Волинській області

Станом на кінець березня 2024-го, за словами голови Служби безпеки України Василя Малюка, правоохоронці оголосили 37 підозр представникам духовенства УПЦ та відкрили понад 80 кримінальних проваджень. 23 священники отримали судові вироки за допомогу російським окупантам.

Якщо особа в рясі стоїть і телефоном коригує вогонь ворога по мирному кварталу одного з населених пунктів Луганської області. Що тут спільного з Богом? Чи може ряса і кадило в такому випадку бути індульгенцією? Звісно, ні. Ми їх притягуємо до відповідальності, як і будь-кого іншого

– каже голова Служби безпеки України Василь Малюк

Духовенство УПЦ зв’язку між церквою та національною безпекою не бачить. Кажуть, – то людський фактор.

Якщо сьогодні подивитися засоби масової інформації, ми бачимо про якихось певних митрополитів або священників, яким СБУ виносить підозри. Хоча ще не по одній зі справ не було вироку, що дійсно вони були зрадниками України. Можна порівняти зі статистикою того, скільки є зрадників у Службі безпеки України, які працюють на руку ворога

– висловлюється клірик Максим Руденок

Загалом, увагу Служби безпеки України в УПЦ вважають переслідуванням церкви.

«Всіма руками за»: що духовенство УПЦ думає про заборону «московської» церкви в Україні

Ідея заборони релігійних організацій, пов’язаних з Москвою, обговорювалася народними депутатами у 2022-2023 роках.

У жовтні 2023 року Верховна Рада у першому читанні ухвалила відповідний проєкт закону.

Щоправда, подальше проходження законопроєкту зупинилося на рівні Апарату Верховної Ради. На початку травня вже 2024 року стало відомо, що профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ, який допрацьовував його, завершив над ним роботу й одноголосно рекомендував підтримати у другому читанні та в цілому.

Текст законопроєкту став значно сильнішим порівняно з підтриманим за основу урядовим варіантом. Російська православна церква має бути заборонена законом, а діяльність усіх релігійних організацій, які є афілійованими з нею, буде припинятися за чіткою процедурою, яка включатиме дослідження, припис про виконання закону і судову заборону. РПЦ і афілійовані з нею структури не зможуть використовувати державне і комунальне майно, а перехід громад до української помісної православної церкви буде значно спрощено

– написав на фейсбук-сторінці народний депутат та член комітету Володимир В’ятрович

Якоїсь проблеми у цьому законопроєкті священники Української православної церкви не вбачають. Кажуть, всіма руками за заборону російської церкви в Україні, себе ж до неї вони не відносять.

Я думаю: якщо в країні війна, Україна воює з Росією, захищає свою землю, то дійсно, якщо така церква, як Російська Православна Церква в Україні є, то її треба заборонити.

Але люди, які шанують Конституцію нашої держави, повинні знати, що ми зареєстровані як Українська православна церква без різних приставок Московського патріархату. В Україні офіційно її не існує з 90-х років. Хто загляне у документи, то зрозуміє, що такої церкви немає

– відповідає клірик Свято-Воскресенського собору, протоієрей Максим Руденок

Я радий, що такий закон є. Я мрію, щоб його швидше прийняли, щоб заборонили в Україні московську церкву. Але я себе не асоціюю з Російською церквою. Я не знаю, кого вони збираються забороняти.

Хай прийдуть до нас на службу, хай спитають людей, чим ми живемо, який ми мир проповідуємо і в якій ми державі живемо. Ну, я не бачу тут нічого руського. Ніякого відношення до Росії ми не маємо

– запевняє настоятель Свято-Миколаївської церкви у Ковелі Іоанн Кудласевич

Ольга ЮСКОВЦЬ,

журналістка