Суд виправдав Заслуженого працівника культури України Івана Сидорука у справа щодо хуліганства

16.11.2025 в 11:08 · 2 хв читання
Фото: Ковельська міська рада

У Ковелі поліція завела справу на Заслуженого працівника культури України Івана Сидорука, офіційно не працевлаштованого, за фактами дрібного хуліганства.

Про це йдеться у постанові Ковельського міськрайонного суду від 12 листопада.

Івану Сидоруку поліція поставила у провину те, що 30 вересня 2025 року близько 22:20 він пошкодив інформаційну табличку, яка встановлена на фасаді Народного дому «Просвіта»: на табличку з текстом історичного змісту наклеїв плакат та наніс чорну фарбу. А приблизно через 10 хвилин наклеїв плакат та частково замалював чорною фарбою поверхню інформаційної таблички на фасаді Ковельського палацу учнівської молоді імені Івана Франка.

Суддя Руслан Смалюх роз’яснив Івану Сидоруку положення ст. 63 Конституції України (Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе) та права, передбачені ст. 268 КУпАП, однак будь-якими з роз’яснених прав той скористатись не бажав.

Іван Сидорук у судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що зазначених вище дій не вчиняв. Сказав, що у нього на утриманні є син з інвалідністю, і він у вечірній час перебуває вдома. Додатково зазначив, що у нього були розмови з керівником комунального закладу «Просвіта» та керівницею палацу учнівської молоді щодо незгоди з тим, що «на фасадах цих установ відсутня інформація про діячів української культури, які працювали у цих установах».

Також у судовому засіданні суд заслухав пояснення директорів комунальних закладів, які повідомили, що вранці 1 жовтня 2025 року виявили заклеєними інформаційні таблички на фасаді. Про те, хто це зробив, їм не відомо.

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина Івана Сидорука у вчиненні зазначених вище адміністративних правопорушень не доведена, а в матеріалах відсутні докази. Суддя зауважив, що протокол, який складала поліція, не може бути достатнім доказом вчинення протиправності дій. Відсутні пояснення осіб, у присутності яких були вчинені протиправні дії, а відеозаписи, додані до справи, не дають однозначного висновку, що вказані дії вчинені саме Сидоруком.

Руслан Смалюх постановив провадження у справі щодо Івана Сидорука закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Поділитися

Більше про

Коментарі

Показати коментарі (27)
  1. Хто дав вам право обзивати людину ,якийби він небув але ви немаете ніякого права ображати його .!!!

  2. “на фасадах цих установ відсутня інформація про діячів української культури, які працювали у цих установах” – справді, а чому відсутня така інформація? Треба акцентувати в першу чергу на своїх діячах

        1. Перед тим як писати антинауковий брєд, то розберіться в темі. Не існує такого «українець по крові». Існує тільки приналежність до територіального походження. Зробіть днк-тест. Там вам не скажуть, хто ви по крові. Лише покажуть збігі вашого днк відповідно до території, де коли проживали ваші предки

          1. Народ – це те, що засновано на родах. І для мене є різниця – український рід, скажімо, чи єврейський. Особливо гостро це сприймається в наш час, на фоні того, українська нація на межі зникнення.

  3. Народ – це те, що засновано на родах. Як це взагалі розуміти? Ще раз повторю – – – здайте днк-тест. Тоді я подивлюсь як ви буде говорити про народ

    1. Якщо ви не розібрались, хто ви, то здавайте тести. А я й так знаю, що я- українка. Та й інших у багатьох випадках ідентифікувати можу. Яскравий приклад – Зеленський – він єврей і це не не потребує доказів. Україна – це держава має бути українського народу і в першу чергу для українців.

      1. Ви українка світоглядно. Самоідентифікуєте себе як українка. З цим проблем немає. Є проблема з терміном «українка по крові». Як ви зʼясували, що ви українка по крові???

        1. Я не лише світоглядна, а етнічна та генетична українка (мої пращури – українці). Світоглядними українцями, чи як модно зараз казати, політичними українцями, можуть бути представники будь-яких національностей (але таких мало)

  4. Іван Сидорук має стягнути матеріальні (упущений дохід) і моральні збитки з ковельської мусарні. Та як заслужений працівник культури має звернутися з позовом до поліцаїв про захист Честі і Гідності. Митиме дітям на шоколадки з обучених воювати Ухилянтів.

  5. Це ти даун. Ця людина це історія Ковеля. Ще на початку 90х , всі боялись сказати фразу “Вільна Україна”, а він вже тоді ходив з жовтоблакитним прапором і займався агітацією

  6. Де музей, де архітектура і побут Полісся? пише:

    Якби хтось з ковельчан поцікавився за які заслуги отой персонаж отримав Заслуженого працівника культури України? Хто і коли бачив оті заслуги? Хіба ходив по людях і тряс деревʼяними тріскачками? Близько 15 років числився директором невидимого Малого державного підприємства «Парк-музей архітектури та побуту «Полісся», створеного Ковельським виконкомом в 1992 році. Докерувався аж до припинення діяльності підприємства судом в 2007 році.

    1. Повністю погоджуюсь з Вами. Цей “діяч” певно отримував платню. На цей, так званий, музей виділялись певні кошти. А що реально відбувалось? Пам’ятаю як багато років потому збирали керівників подібних підприємств, де вони звітували про свої досягнення. Лише “заслужений працівник культури” Сидорук нічого не міг сказати, а лише показував язика

  7. От боягузи під різними псевдо пишуть всяку брехню і принижують невинну людину. Почерк владної суки, що одягає вишиванку, і навіть кричить “Слава України”, а насправді є носієм рузького міра, польського шовінізму чи єврейського юдаїзму…

      1. ЦЕ СВОБОДІВЕЦЬ,
        з невизначеними особами, типу рептилоїдами більше не спілкуюсь,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X