Курбський Андрій Михайлович

Народився близько 1528 року у Московії.

Князь династії Рюриковичів, московський боярин, воєвода.

30 квітня 1564 року перейшов на службу до польського короля Сигізмунда II. Отримав від короля значні земельні володіння на Волині, зокрема Ковель, Вижву, Миляновичі та 28 прилеглих до них сіл.

В історії Росії вважається першим російським дисидентом, «перший російський політичний біженець».

Після його втечі за наказом Івана Грозного перша дружина князя Андрія разом із сином були ув’язнені.

З 1570 року мав феодальний конфлікт із князем Андрієм Вишневецьким.

Листувався з Кадіяном Чапличем; обурення князя викликав факт надання ним притулку у своїх маєтностях одному з товаришів Феодосія Косого (Ігнатію) — визнавцю юдаїстично-раціоналістичного напрямку в християнстві — після їхнього прибуття з Москви до Великого князівства Литовського.

1581 року склав заповіт перед військовим походом, яким заповів третій дружині та їхнім дітям усе майно.

Помер у 1583 році в Миляновичах.