Вихованець ковельського веслування розповів про спорт, своє кохання і війну

13.08.2022 13:06
Анастасія Четверікова та Андрій Рибачок

Вихованець ковельського веслування, бронзовий призер чемпіонату світу-2022 Андрій Рибачок перед стартом чемпіонату Європи дав інтерв’ю проєкту «Веслування України», де продовжують підбивати підсумки чемпіонату світу.

Спілкувалися з ковельчанином на найрізноманітніші теми – про веслування, про любов і війну. Розмова відбулася наступного дня після завершення змагань в Галфаксі, де Андрій Рибачок у складі каное-четвірки став бронзовим призером чемпіонату світу.

ПІДСУМКИ

– Андрію, перед усім, вітаю з «бронзою» чемпіонату світу. Оцініть, будь ласка, свій виступ.

– Дякую за вітання. Як виступили? Середненько – так би я казав, хоча і завоювали медаль. Розраховували краще виступити.

– Отже, пройдемося по дистанціях. «Каное-дійка, 500 м» – новий олімпійський вид, де ви стали п’ятими на минулому чемпіонаті світу…

– Вважаю, що ми добре підготувалися. Були, як говорять, на хороших ходах. Вийшли на пік до чемпіонату і, вважаю, показали максимум, на що були здатні.

– Наскільки погодні умови завадили проявити вашу готовність?

– Погода на каналі була не дуже сприятлива – в основному дув зустрічний вітер. Хоча під час змагань він досить часто змінювався – був і боковий, і, навіть, попутній. Але, в цілому, на результат це не вплинуло: як на мене, ми показали непоганий час проти вітру.

У півфіналі ми непогано продихалися і підійшли до фіналу з гарним настроєм. У вирішальному заїзді показали свій максимум, виступаючи при сильному зустрічному вітрі.

– Чи можна було поборотися за більш високий результат?

– Так. Але не вистачило середньої частини. Старт взяли досить непогано, на фініші теж все віддали, а ось в середній частини ми відстали від конкурентів. В цілому, ми максимально відпрацювали на дистанції. Сил не залишилося. Що у мене, що Віталіка Вергелеса.

– Кілька слів про виступ у змаганнях четвірок. Чи повністю задоволені виступом, адже поступилися першим двом човнам досить мало – одну секунду іспанцям і 0,6 секунди – полякам. Наскільки пам’ятаю, ви стали поступатися же зі старту…

– Так, зі старту почали відставати. І на це були причини – у нас був човен старої моделі – не тієї, до речі, що ми заказували. По дистанції був зустрічний вітер – вода заливала човен, і ми не могли нормально розігнатися. Якщо б сильніше, як говорять, вперлися, могли б потонути. В цілому, відпрацювали нормально, нічого більше не заважало. Ще трохи, могли б поляків наздогнати.

ЧОВНИ

– Як, взагалі, були справи у збірної України з човнами на чемпіонаті світу…

– Деякі човни збірної України були доставлені із Європи ще після етапів Кубку світу – тоді, наскільки я знаю, були відправлені чоловічі байдарка-четвірка і байдарка-дійка. Ми брали човен в оренду у фірми «Нело». На жаль, ті «двійки», що заказували для збірної, нам не підходили.

– Наскільки важливо ганятися саме на своєму човні, човні, який ви знаєте, як свої п’ять пальців?

– Дуже важливо. Потрібно, щоб це був човен хоча тієї ж моделі, нехай вже не рідний. Я думаю, що ми могли б поборотися за перше місце. Ми тільки починали розганятися, човен починав тонути. Так могли сильніше розігнатися, та швидше пройти дистанцію.

З каное-двійкою таких проблем не було. Човен був той, що треба.

МІКСТ. ПОСТАВИЛИ ПЕРЕД ФАКТОМ

– Крім цих видів, ви мали ганятися ще в змішаній двійці з Анастасією Четверіковою. Але в підсумку виступала двійка Лузан/Алтухов…

– Чому так сталося, я не знаю. Чи можна, взагалі, так робити?!! Як відомо, ми завоювали дві медалі на етапах Кубку світу і заслужили право виступати на чемпіонаті світу і цілком могли завоювати медалі і в Галіфаксі. Яку причину назвали? Замало часу для відновлення між фіналами в каное-четвірці і в міксті. Між цими заїздами було півгодини (18.38 і 19.11 відповідно, – «Веслування України»).

– А як ви самі вважаєте, достатньо часу було для відновлення?

– З головою. Я про це говорив, але тренери вирішили так, як вирішили. Вони, напевно, краще бачать, їм нічого не доведеш.

– А з ким спілкувалися з цього приводу – з головним тренером збірної, старшим тренером по виду?

– Ні, поспілкуватися ми не встигли, ми лише побачили іншій екіпаж в протоколі – Алтухов/Лузан. Без контролю, без нічого (здивовано). Ми з Настею розраховували, принаймні, на контроль.

– Тобто вас, взагалі, не попередили, що ви не будете виступати, хоча ви готувалися екіпаж?

– Саме так. Ми до останнього розраховували, що виступатимемо в цьому виді програми.

ОРГАНІЗАЦІЯ

– Ви спортсмен, який виступає в збірній України майже десять років. Що скажете про організацію роботи в команді?

– На даний момент організація дуже слабенька. Вважаю, що головний тренер збірної Ігор Нагаєв не справляється зі своїми обов’язками. Організація – це дуже важливий фактор в досягненні результату. Замовити човни – це ж елементарно. Не вийшло. Маємо погіршення результату, про що я вже казав. Одне нашаровується інше. Переліт, візи… Багато речей приходиться робити самим, замість того, щоб готуватися до змагань. Тобто голова часто-густо зайнята організаційними проблемами, хоча головний тренер сам їх має вирішувати.

Але така ситуація в країні – немає на що жалітися. Зараз війна в країні, всім тяжко скрізь. Сподіваємося на краще.

ВІЙНА

– Ваша рідна Волинь, можливо, не так потерпає від війни, як, наприклад, східні регіони, але ви як і будь-який українець, впевнений переживаєте за те, що відбувається в країні…

– Емоційно дуже тяжко. Батьки мої дівчини Насті Четверікової, наприклад, знаходяться в окупації – постійно з ними на зв’язку, звісно, переживаємо за них… Взагалі, складно уявіть, як це можна витримати. Це дуже страшно…

Але ми маємо змагатися на своєму, спортивному фронті, воювати за перемогу. Кожен має робити свою справу. Ми теж, вважаю, робимо вагомий внесок в те, щоб в світі дізналися про війну. Виходячи на старт, ми показуємо, що ми дуже сильні, що ми країна. Своїми виступами на міжнародній арені залучаємо увагу людей зі всього світу. Це, гадаю, певний вклад в нашу скорішу перемогу.

– Так, Україна має підтримку у війні проти рашистів у всьому світі, за що ми дуже вдячні. На змаганнях в Галіфаксі бачили, що наша збірна мала потужну підтримку з боку вболівальників…

– Та-ак! Це було дуже приємно! Ми були так далеко від домівки, але мали неймовірну підтримку. Це надавало впевненості в своїх силах, надихало на перемоги.

Джерело: «Веслування України»

ЛЮБОВ

– В рамках неспортивного, скажемо так, блоку нашої бесіди не можу не торкнутися наступну. Вже довгий час бачимо у соцмережах ваші фото з Анастасією Четверіковою, дуже раді вашим стосункам. Ці стосунки якось змінили вас як чоловіка?

– Так, звичайно. Став напевно більш відповідальним, адже ми, можна сказати, вже сім’я. Дуже круто, що ми разом. Ми разом тренуємося, підтримуємо один одного, допомагаємо. І тому якісь перешкоди нам долати набагато легше.

Джерело: «Веслування України»

ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ

– Ще раз хочу сказати, що ми дуже раді за вас. Але переключимося на спортивну тему. На горизонті чемпіонат Європи. Як пройде підготовка? Чи можна взагалі це назвати підготовкою?

– Так, вважаю, це гучно сказано. В Україні у нас буде пару днів. Сподіваюся, що вдасться потренуватися, підтримати ту форму, що вдалося набрати. Наврядчи вдасться суттєво підняти кондиції, треба хоча б зберегти те, що маємо.

– Як ви вважаєте, можливо, треба було організувати збір в місці проведення чемпіонату Європи, а не мотатися Європою (збірна України перелетіла із Канади через Європу в Україну, а потім, приблизно за 5 днів, знову повертається до Європи, а саме до Мюнхену, де відбудеться мультиспортивний чемпіонат Європи, – «Веслування України»).

– Це було б найкращим варіантом, адже дорога дуже виснажує. Було б здорово, якщо б ми із Канади відправилися відразу до місця проведення чемпіонату Європи, чи на якусь локацію поблизу, і провели там короткочасний збір. Ось це є рівень організації. Ми кілька зайвих днів будемо знаходитися в дорозі замість того, щоб готуватися до чемпіонату Європи.

– Над чим попрацюєте в цей невеличкий період так званої підготовки…

– Над дистанційним ходом, тобто середню частину дистанцію треба працювати у більш високому режимі. Якщо вдасться це зробити, то ми можемо розраховувати на гарний виступ на чемпіонаті Європи – на медалі. В цілому, форма на даний час непогана. Треба ії зберегти і допрацювати деякі моменти.

– «Каное-двійка, 200 м» можна розглядати як підготовку до більш важливою дистанції?

– Так, можна відпрацювати розгін для 500-метрівки. Це піде тільки в плюс, на розвиток.

Інтерв’ю бронзового призера чемпіонату світу-2022 Андрія Рибачка проєктy «Веслування України». Відеоверсія

Влад ЄФІМОВ, проєкт «Веслування України»

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.