Як чоловіки з Ковельщини та інших регіонів відкривають фіктивний бізнес, щоб покинути Україну

Сотні, якщо не тисячі українських чоловіків, впродовж двох років війни безповоротно покинули Україну як водії міжнародних перевезень. Недобросовісні військовозобов’язані реєструються підприємцями-перевізниками, отримують ліцензію і… перевозять себе в один бік. Фіктивний бізнес з часом закривається, а втікачі спокійно вливаються в закордонне життя, адже єдине покарання за таку схему – відключення від системи «Шлях», яка їм тепер навряд чи й знадобиться.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив лазівку із системою «Шлях», яку ділки використовують для виїзду за кордон під виглядом перевізників.

Замість бізнесу – схема незаконного виїзду військовозобов’язаних

Червень 2022-го, 23-річний Ілля Ятчук з села Гірники Ковельського району реєструється підприємцем. Збирається займатись вантажними перевезеннями. У липні він подає заяву до Укртрансбезпеки на отримання ліцензії для здійснення міжнародних перевезень, яку орган схвалює. Далі – потрапляє в систему «Шлях» і перетинає кордон. 

Судячи зі сторінок чоловіка у соціальних мережах, вже у липні 2022-го він побував на Ніагарському водоспаді, взимку 2023-го – у Нью-Йорку, а восени того ж року – на Гавайських островах.

Можливо, причина таких змін в успішному старті бізнесу, бо і на останній публікації Ятчука на особистій сторінці в Instagram краєвид не дуже схожий на український.

Те, що «перевізник» не повернувся в Україну, виявило Державне бюро розслідувань. Відомство звернулося до Укртрансбезпеки з вимогою вжити заходів.

За даними, викладеними у листі ДБР, зазначено, що за результатом проведених заходів працівниками ДБР, виявлено протиправний механізм незаконного виїзду за межі України осіб призовного віку, організований та впроваджений ФОП Ятчук Ілля Васильович, який має чинну ліцензію на право провадження господарської діяльності…

– йдеться в рішенні Укртрансбезпеки від 17 березня 2023 року

Відтак, орган ліцензування позбавив перевізника доступу до системи «Шлях» на три місяці.

У березні 2024-го Ілля Ятчук офіційно припинив свою підприємницьку діяльність з перевезень за власним бажанням. «Сила правди» зв’язалася з чоловіком, аби дізнатися, чи пов’язане це рішення з тим, що він покинув Україну назавжди.

– Чи не пов’язане анулювання ліцензії з вашим виїздом за кордон? – запитуємо.

– Ні, – заперечує співрозмовник.

– Чому це трапилося?

– Ми її анулювали, нам вона вже не потрібна.

– Наскільки я розумію, ви перебуваєте за кордоном?

Після цього запитання Ілля вирішив покласти слухавку і більше не відповідати на дзвінки журналістки.

Односельчанин Ятчука Андрій Куничник також новоспечений підприємець-перевізник. Його Ілля відмічає на одній зі збережених історій в Instagram з геотегом в Чикаго.

Підприємця Куничника спіткала така ж доля, як і його односельця. У березні 2023-го Укртрансбезпека на виконання листа від Державного бюро розслідувань ухвалила рішення про припинення чоловікові доступу до системи «Шлях».

Окрім правоохоронців, листи до органу ліцензування щодо неповернення ліцензіатів відправляли й прикордонники. За даними Укртрансбезпеки, станом на 17 липня 2024 року у відповідь на листи Держприкордонслужби про порушення термінів перебування за кордоном на три місяці від системи «Шлях» відключили 176 ліцензіатів.

Мали перевезти через кордон вантаж чи пасажирів, а перевезли себе

Про систему «Шлях» більшість українців дізналися вже після початку повномасштабного вторгнення і введення заборони на виїзд за кордон чоловіків призовного віку.

Щоправда, запрацювала вона значно раніше. Першочерговим завданням «Шляху» було спрощення взаємодії між державою та перевізниками у питаннях отримання ліцензії та дозволів на виїзд за кордон. Оскільки система вже була напрацьована, з початком великої війни саме на базі системи «Шлях» і побудували механізм законного перетину кордону для українських військовозобов’язаних.

Один із варіантів – потрапити в систему як водій компанії-перевізника. За підрахунками Центру журналістських розслідувань «Сила правди» на основі наказів Державної служби з безпеки на транспорті, з початку відкритого нападу росії до Укртрансбезпеки надійшло понад 28 тисяч заяв на отримання ліцензій від фізичних осіб і підприємців.

Левова частина з них стосувалася саме міжнародних перевезень. В результаті за понад два роки Укртрансбезпека погодила майже 20 тисяч таких ліцензій.

Звісно, не всі з них орієнтувалися лише на втечу.

В 2022 році ми втратили порти, втратили авіаперевезення. Відповідно, навантаження на автомобільний транспорт пропорційно зросло. Ті обсяги, які перевозилися до війни, тепер не могли задовольнити потреби економіки. Тобто різкі стрибки, звичайно, відбулися, бо об’єм перевезень сильно зріс. До того ж і пасажирка. Автобусні пасажирські перевезення фактично взяли на себе і пасажирів, які раніше літали літаком

– каже керівник управління зовнішніх комунікацій Укртрансбезпеки Олександр Свириденко

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував інформацію про підприємців, які подавали заяви на отримання ліцензій на міжнародні перевезення з початку 2022 року і помітив цікаву тенденцію. Чоловіки призовного віку реєструвалися підприємцями, через кілька місяців отримували ліцензії на міжнародні перевезення і перетинали кордон. З часом припиняли ФОП за власним бажанням, а Укртрансбезпека анульовувала їхні дозволи.

Пошук таких осіб у соціальних мережах показує, що «перевізники» добре влилися у закордонне середовище.

Один з таких «підприємців» погодився розповісти, як йому це вдалося, за умови нерозголошення його імені. Тож назвемо його Микитою. У листуванні чоловік підтвердив, що підприємцем-перевізником став задля того, аби втекти з України.

Про це дізнався в інтернеті самостійно, там є вся інформація. Хто має бажання, той і може виїхати. Зіграло роль те, що у мене вся родина за кордоном. Ще до повномасштабної я збирався виїхати на ПМЖ (постійне місце проживання, – авт.). За 1,5 року мені ніхто не вручив повістку, хоча я не ховався і постійно їздив Україною

ділиться вчорашній підприємець-перевізник

Загалом ФОПом він пробув не більше двох місяців. Те, що такі дії – не зовсім чесні, каже, усвідомлює, але себе не картає.

Звісно, я розумію, що це зловживання законом. В Україні дуже велика корупція, і ті, хто виїхав за кордон, вважаються порушниками. Але є ті, що беруть на кордоні хабарі, розкрадають армію, чи ТЦК, які відкрито порушують закон. На них всі закривають очі, то це так має бути? 

– міркує Микита

Інший волинський перевізник Микола Солтис підприємцем був всього місяць – з березня по квітень 2023 року. За цей час він встиг отримати й анулювати ліцензію на міжнародні перевезення.

Через рік, тобто вже у 2024-му на особистій сторінці в Instagram Микола публікував фотографії з геолокацією канадської провінції Манітоба.

«Сила правди» звернулася за коментарем і до цього «підприємця». Спершу Микола відповів, що спілкування з ним обійдеться в копійку, бо «цінує свій час і не бажає витрачати його на нас». А оцінює свої «консультації» чоловік, звісно, вже не в національній валюті.

Це номер карти. Прошу для початку оплатити, і тільки коли я побачу кошти на своєму рахунку, я буду з вами розмовляти. В підрахунку вартість 1 години обійдеться вам в межах 50$

– відповів Микола Солтис

Згодом він видалив листування. Вочевидь вирішив, що готовий говорити безплатно, і зателефонував сам.

– Привіт. Що ти, сонечко? Що ти хочеш від мене? – фамільярно почав розмову Солтис.

– У який спосіб вам вдалося виїхати за кордон під час воєнного стану? Чи не використали ви для цього створений ФОП?

– З чого ви взяли, що я взагалі зараз знаходжуся за кордоном? Це всього лише ваші здогадки?

– Бачила фотографії у вашому інстаграмі. 

– Це якось зараз заборонено? До чого ти зараз хилиш?

– Почнімо з того, що ми не переходили з вами на «ти». Це по-перше. 

– Я не можу з тобою говорити на «ви», оскільки ти втручаєшся в моє приватне життя. Я не вважаю за потрібне з тобою говорити. Не розумію, з якого дива ти зараз мене в чомусь звинувачуєш? Я сприймаю це за переслідування. 

– Я пишу про виїзд ФОПів-перевізників за кордон. І від вас залежить скористаєтесь ви своїм правом на репліку чи ні. 

– Я був і є цілком виїзний. Я комісований. Чому я створював ФОП? У мене був родич на війні, я допомагав Збройним силам України. Це було волонтерство, але не на довгий термін. Це місяць, може. Перевіз дві машини. 

– Кажете, що комісовані – з чим це пов’язано? 

– Проблеми зі здоров’ям. До того ж у мене немає тата, він загинув. Це причина, по якій я можу виїжджати.

Ще один волинянин Богдан Бойко також протягнув підприємцем тільки місяць. Йому, як і Миколі Солтису, за цей час видали ліцензію на міжнародні перевезення, яку у вересні 2023-го анулювали.

На своїй сторінці у TikTok протягом березня-травня 2024 року Богдан публікував відео автівок з польськими номерними знаками й з відміткою німецького міста Фройденштадт.

У розмові з «Силою правди» Богдан розповів, що припинив підприємницьку діяльність, бо не міг сплачувати податки.

– Чи не пов’язане припинення підприємницької діяльності із вашим виїздом за кордон? –  ставимо запитання Богданові.

– Ні, не пов’язане. 

– Тоді з чим?

– Немає змоги платити податки.

– Бачила ваші відео в соціальних мережах, роблю висновок, що ви за кордоном. Чи так це?

– Їжджу за кордон.

– Можете поділитися, у який спосіб? Наскільки мені відомо, під час воєнного стану особи призовного віку не можуть покидати країну.

На цьому розмова з Богданом припинилася – він поклав слухавку і не відповів на наступні дзвінки.

23-річний Тимофій Якимчук став перевізником на початку 2023 року. Він відкрив ФОП, який проіснував до червня того ж року.

У соціальних мережах дівчина Тимофія публікує фото, з яких можна зробити висновок, що у червні 2023-го вони відпочивали в Іспанії, у жовтні – в Італії, а вже у грудні – у Великобританії. Схоже, восени та влітку 2024-го «перевізник» перебував на острові Балі.

У спілкуванні з журналісткою «Сили правди» своє перебування за кордоном хлопець і не підтвердив, і не спростував. А світлини його дівчини в соцмережах поставив під сумнів. Каже, можуть бути «сфотошоплені».

– Скажіть, чи не пов’язано створення і закриття вами ФОПа з вашим виїздом за кордон? – запитуємо Тимофія.

– Я навіть не знаю, що сказати. Немає бажання відповідати на це питання.

– Наскільки я розумію, ви за кордоном?

– Ну, не знаю. 

– Я бачила ваші фотографії, тому запитую.

– А де ви бачили мої фотографії?

– В соціальних мережах.

– Так? Не знаю, що вам сказати.

– Яким чином вам вдалося виїхати з країни, зважаючи на те, що у нас воєнний стан?

– А хто сказав, що я виїхав за кордон? Я ж не сказав цього.

– Я бачила ваші фотографії.

– Може, фотошоп. (…) Кожна людина хоче жити. Я б позитивно відносився до того, щоб чоловіки виїжджали, чому ні? 

– Тому, що у нас війна.

– Не плутайте війну і воєнний стан, це зовсім різні поняття, щоб ви собі розуміли.

– Суть одна. Військовозобов’язаним чоловікам не можна виїжджати за кордон. 

– Хто вам таке сказав, що військовозобов’язаним чоловікам не можна виїхати за кордон? Де таке написано? Як їздять люди, які працюють на фурах? Як депутати виїжджають? Як діти депутатів виїжджають? Ви задаєте дурне питання, на яке самі знаєте відповідь.

Волинянин Павло Бондарук у 2023-му, за кілька місяців після отримання ліцензії на міжнародні перевезення, яка дозволяє виїздити за кордон через «Шлях», опублікував на особистій сторінці в Instagram світлини з Чикаго. Фото з національного парку в Аризоні «Гранд-Каньйон», додані навесні цьогоріч, можуть свідчити про те, що Павло і досі перебуває за кордоном.

– Бачу, що ви були підприємцем і надавали послуги перевезення. По фотографіях роблю висновок, що ви за кордоном.

– Ну, так, за кордоном, і що?

– Як вам вдалося виїхати, якщо у країні воєнний стан?

– Як? Дуже просто. Все, навіть не хочу коментувати.

Про те, що створення ФОПа й отримання ліцензії на міжнародні перевезення не пов’язані із перебуванням за кордоном, каже і Тарас Назарчук. Перевізником він став у квітні 2023-го, підприємцем був протягом п’яти місяців.

– Нещодавно були фото зі Сполучених Штатів Америки, ще у 2023-му з Німеччини. То у який спосіб вам вдалося виїхати за кордон?

– З чого ви взяли, що це фотографії зі Сполучених Штатів чи Німеччини? Фотографій у мене є багато. Є багато таких, які я публікую пізніше, бо у мене немає на це часу. 

– Ви просто геолокацію лишали.

– Так відмітити можна й Антарктиду, й будь-що.

– Можна, але фон говорить про те, що це точно не Україна. Ваша збережена історія в Instagram за 17 лютого з Німеччини. 

– Ну, окей, я їздив за кордон і повертався.

– А зараз ви за кордоном?

– Зараз так. Я працював на фірмі, у мене було відрядження по «Шляху». Я дуже багато разів подавався в систему «Шлях»: я працював і на себе, і офіційно був влаштований.

– Коли ви востаннє були в Україні?

– Десь три тижні тому.

Як перевізники виїжджають і хто це контролює?

Згідно з постановою Кабміну №57, перетинати державний кордон під час воєнного стану, зокрема, можуть водії, які мають ліцензію на міжнародні перевезення.

Відтак, для того, щоб виїхати за кордон у ролі перевізника, потрібно бути суб’єктом господарювання відповідної діяльності, мати сяке-таке авто, отримати ліцензію на міжнародні перевезення і самостійно подати заяву в системі «Шлях» щодо водіїв, які виїжджатимуть за межі України у такий спосіб.

На вантажівці можуть виїхати двоє водіїв, для пасажирського транспортного засобу, наприклад, автобуса, такий дозвіл можуть отримати троє.

Установою в Україні, яка видає ліцензії, зокрема, на міжнародні перевезення, є Укртрансбезпека. Вона, до речі, адмініструє систему «Шлях». За словами керівника управління зовнішніх комунікацій Укртрансбезпеки Олександра Свириденка, викриття схем перенаправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон – компетенція правоохоронних органів, Укртрансбезпека ж виконує тільки те, що на них покладає законодавство.

Це питання регламентоване законом України про ліцензійну діяльність. Перевіряємо персональні дані суб’єкта господарювання. Потім – інформацію про транспортні засоби, вид ліцензії, який бажають отримати, бо кожну з ліцензій має окремі специфічні вимоги до транспортних засобів. Також – інформацію про персонал та матеріально-технічну базу для обслуговування техніки. Потім всі ці дані онлайн відправляємо на розгляд відповідному департаменту охорони безпеки. Якщо всі інші документи відповідають дійсності, тоді у нас є підстава видати ліцензію

– пояснює речник Укртрансбезпеки

Фактичну перевірку осіб, які мають намір виїхати за кордон, проводить Державна прикордонна служба України безпосередньо під час перетину ними кордону. Прикордонники є користувачами системи «Шлях», в яку попередньо було внесено дані про водіїв.

На прикордонників покладається завдання перевірки інформації про цих осіб, в тому числі їх наявність в системі «Шлях», а також мети поїздки. Якщо вона не відповідає заявленому, тобто особа слідує як водій, а ми виявляємо, обставини, коли людина, наприклад, навіть не має водійського посвідчення, то особа не може слідувати водієм для здійснення міжнародних перевезень

– пояснює речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко

Згідно з законодавством, особи, які виїхали з України як водії, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 днів.

Фіксують це знову-таки прикордонники. У випадку неповернення особи відомство інформує про це Укртрансбезпеку, яка, нагадуємо, зокрема, надає та анульовує ліцензії на провадження міжнародних перевезень.

Ми також аналізуємо інформацію відносно осіб щодо їхнього повернення чи неповернення. За потреби інформуємо Укртрансбезпеку, яка є адміністратором системи «Шлях» задля позбавлення надалі таких ліцензіатів доступу до системи.

Також, звісно, проводиться необхідна робота з правоохоронними органами задля викриття схем незаконного переправлення осіб за кордон і притягнення організаторів до кримінальної відповідальності

– зазначає прессекретар Держприкордонслужби Андрій Демченко

У випадку протермінування водіями строків перебування за кордоном, Укртрансбезпека може припинити доступ ліцензіата до системи на три місяці. У випадку отримання органом ліцензування таких листів від прикордонників, скликається комісія, яка ухвалює відповідне рішення.

До комісії, за словами речника Укртрансбезпеки, входять також представники Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства інфраструктури, Державної регуляторної служби та Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.

На засіданні розглядають такі листи, враховуючи всі обставини: перетин, неповернення. Бувають випадки, коли представник АсМАП (Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, – авт.) доповідає, що такі люди повернулися через 62 дні, бо мали якісь ускладнення. Тоді питання відключення через об’єктивність причин не розглядається. 

Якщо ж немає підтвердження про повернення, то перевізник відключається від системи «Шлях»

– додає начальник управління зовнішніх комунікацій Олександр Свириденко

Чи каратиме держава втікачів?

Адвокат Василь Самолюк каже, що особа, яка виїхала за кордон і не повернулася, не понесе за це жодної відповідальності.

Якщо такі особи перетнули кордон у визначеному місці із документами, які вони не підробляли, а ми виходимо з того, що ці особи виїхали за межі території України в пунктах пропуску, і на той момент, коли вони виїжджали, в них були належним чином оформлені документи, то ці особи нічого не порушили, і в їхніх діях немає ніякого складу злочину.

А той факт, що вони згодом передумали повернутися, не є підставою притягнення їх до відповідальності, тому що немає такої, скажімо, адміністративної чи кримінальної статті, яка передбачає відповідальність за такі дії

– пояснює правник

Щоправда, запровадити механізм відповідальності цілком реально.

Наприклад, можна було б передбачити, щоб особи, які не повернулися протягом такого-то періоду у зв’язку з виїздом через таку-то підставу, наприклад, притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу чи адміністративного арешту, або до кримінальної відповідальності

– додає він

Однак нова норма буде поширюватися тільки на ті правопорушення, які були здійсненні вже після її ухвалення. Тобто ті особи, які виїхали у такий спосіб раніше, не можуть в принципі бути покарані. Єдиний реальний наслідок, який загрожує ділкам, – відповідальність перед власною совістю.

Якщо говорити про адміністративну відповідальність, то вона обмежена строками: як правило, два місяці з моменту вчинення правопорушення. Якщо протягом цього терміну особу не покарали – до неї не може бути жодних претензій.

Хоч конкретної відповідальності за виїзд через систему «Шлях» і неповернення до України у визначені терміни немає, спритники можуть отримати покарання за порушення інших норм – приміром, мобілізаційного законодавства.

Всі особи, які виїхали за кордон на термін у понад три місяці, повинні знятися з обліку в міграційній службі, ставши на консульський облік. Очевидно, що особи, які виїхали за підставою, про яку ви говорите, цього не зробили, тому вони фактично є резидентами території України. 

Кожному з них за непоновлення до 16 липня облікових даних, можуть направити повістку за місцем реєстрації в демографічному реєстрі. Неявка за першою повісткою становить штраф від 17 тисяч гривень, який у разі несплати протягом 15 днів подвоюється

– коментує юрист Василь Самолюк

Нагадаємо, раніше Центр журналістських розслідувань «Сила правди» розповідав про ділків, які намагалися використати волинські організації, щоб виїхати з України через «Шлях».

Ольга ЮСКОВЕЦЬ,

журналістка