Життя обірвала війна: ковельчани попрощались з 28-річним Героєм Вадимом Ковальчуком

Не стало дуже світлої, доброї, хорошої людини. Якій би ще стільки жити, ходити вулицями нашого міста, тішитись своїми донечкою та сином, зустрічати нові дні разом зі своєю сім’єю. Безжальна війна відібрала його у всіх.

Стільки теплих слів було сказано сьогодні про воїна, якого проводжали усією громадою в останню земну дорогу, скільки пригадали хороших моментів з його яскравого і такого короткого, як спалах, життя. І, на жаль, постійно звучало це фатальне і страшне – був, – повідомляє Ковельська міська рада.

Вадим Ковальчук народився у селі Буцинь на Старовижівщині. До третього класу навчався у місцевій школі. Згодом родина переїхала у Ковель. Тут закінчив школу №2, професійно-технічне училище.

А яка красива історія кохання – у Вадима. Зовсім юним він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Поліною, яка мешкала в Кропивницькому. Якийсь час переписувались, а уже на першій зустрічі Вадим запропонував дівчині вийти за нього заміж.

Згодом у молодого подружжя народилась донька Уляна, якій уже 7 років. А вже під час повномасштабної війни – син Сашко. Йому лише 1 рік 9 місяців.

Вадим працював у сфері торгівлі, зокрема у компанії «Юкон». У лютому 2023 року його мобілізували. Армійського досвіду практично не мав, бо як тільки пішов на строкову службу, виявили хворобу і комісували.

Але, перебуваючи на фронті, Вадим жодного разу не дав відчути рідним біль та страх війни, максимально полегшував сприйняття, аби навіть з розмов вони не відчували того жаху, який щодня бачать воїни…

Усі, хто його знав, не пригадають, коли він був засмучений чи на щось скаржився. Вадим був оптимістом, дуже щирим і не сприймав лицемірства.

Поки він боронив країну, на нього чекали рідні та близькі, яких він любив понад усе. Мріяв про Перемогу та якнайшвидше повернення додому.

Але війна не шкодує нікого. Був останній дзвінок до дружини – 20 січня. Слова, що деякий час не буде без зв’язку. Далі – важкі дні невідомості та очікувань.

І страшна звістка – загинув 30 січня поблизу села Новодарівка на Запоріжжі.

Про все це під час громадянської панахиди говорив міський голова Ігор Чайка. Він висловив щирі співчуття батькам Вадима, його дружині, дітям, сестрі, племінницям, усій родині, друзям і побратимам.

Нема таких слів, щоб полегшили вашу біль. Спасибі вам за Героя, за його подвиг, за його внесок у нашу Перемогу

– сказав мер міста

За словами дядька Олександра Дричика, з останнього бойового завдання Вадим уже мав виходити, залишати позиції, але прилетів ворожий дрон і забрав життя молодого воїна.

Хочу подякувати побратимам Вадима, що вони його винесли з поля бою. Вони здійснили ще один подвиг. Це було непросто. Тож вклоняюсь перед ними. Тепер наш Вадим знайде спочинок на рідній землі, а ми матиме, куди до нього приходити

– мовив він

Сьогодні рідні прощалися з сином, чоловіком, татусем, а ковельчани – зі своїм захисником. Україна продовжує бути і боротись, бо у неї є такі воїни, як Вадим Ковальчук.

Вічна пам’ять і шана  Герою!

Фото Ковельської міської ради