Фірму з Ковеля запідозрили у «тендерній дружбі»

Впродовж квітня-травня відомі на Волині фірми спільно розіграли три тендери на ремонти доріг вартістю понад 33 мільйони гривень. При цьому конкуренти не торгувались. Одна із фірм належить депутату Волинської обласної ради Роману Микитюку, а співвласником іншої є син колишнього начальника Служби автомобільних доріг Миколи Настіна

Детальну історію дорожніх тендерів досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

У травні Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області провела тендер на експлуатаційне утримання доріг місцевого значення Турійського району. Вартість робіт замовник оцінив у 2 мільйони 886 тисяч 992 гривні. Учасники, ТОВ «Аміла» та ПРАТ «Ковельське ШБУ-63» вирішили не відходити далеко від цієї цифри і запропонували на кілька тисяч менше. В аукціоні учасники не торгувалися, тож перемогу отримала «Аміла». 

Аналогічний сценарій розгорнувся і на іншому тендері у квітні цього року. Служба місцевих автомобільних доріг оцінила поточний дрібний ремонт доріг у Любомльському районі у 3 мільйони 484 тисячі 754 гривні. Ті ж учасники знову зустрілися із майже однаковими цінами. В аукціоні ніхто не змагався, ціни не знижували і перемогу знову отримала «Аміла». 

Але це ще не все. 

У травні компанії побували на ще одному тендері вартістю 30 мільйонів гривень. Та ж Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області оголосила тендер на капітальний ремонт автомобільної дороги Задиби-Клюськ в Турійському районі. Крім вже відомих учасників на тендер прийшла ще і фірма «ПБС», яку пов’язують із бізнесменом-укропівцем Олександром Шевченком. Як не дивно, в аукціоні знову ніхто не торгувався і перемогла «Аміла».

Загалом, впродовж двох місяців фірма «Аміла» виграла у ремонтних тендерах 33 мільйони 213 тисяч гривень.

Така тендерна дружба не вичерпується лише цими прикладами. 

Конкуренти-суперники вдало розіграли кілька тендерів і у 2019 році. За тим же сценарієм знову розіграли 3,8 мільйона на поточний ремонт доріг у тому ж Турійському районі. Учасники традиційно цін не знижували і перемогла «Аміла».

А от ще один тендер став щасливим і для «Ковельського ШБУ» – підприємство при допомозі конкурента виграло понад 14 мільйонів на ремонти у Ковелі. Тут вони теж не торгувались, мали майже однакові ціни, а документи у систему Prozorro завантажили з різницею у годину. 

Загалом  впродовж 2018-2020 років «Аміла» та «Ковельське ШБУ-63»разом зустрілися на тендерах 12 разів. Ці тендери характеризуються близькими цінами, відсутністю конкуренції в аукціонах та почерговою перемогою учасників. 

На такі ж спільні ознаки цих фірм звернули увагу і юристи громадської ініціативи «Prozorra Волинь».

Ці фірми впродовж трьох років зустрічались на тендерах 12 разів і надають на конкурси такі види документів, які оформлені ідентично (однакові назви, таблиці, текст). Оскільки замовник не надавав жодних зразків або бланків таких документів, то така схожість не може бути просто збігом. Також ці компанії у деяких тендерах завантажували свої документи в один і той же день, лише з різницею у годину часу. Також вони позначали однакові документи як конфіденційні. Ну і, звісно, ці компанії абсолютно не торгувались на аукціоні.

Така «дружба» «Аміли» та «Ковельського ШБУ-63» має кваліфікуватись Антимонопольним комітетом як антиконкурентні узгоджені дії, а саме – спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. За такі порушення статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф

– коментує юристка громадської ініціативи Prozorra Волинь Анна Артьомова

«Складні тендери, на які ніхто не хоче йти»

Кому ж вдається так майстерно розігрувати дорожні тендери? 

Фірма «Аміла» добре відома на Волині і належить ексначальнику Ягодинської (нині – Волинська) митниці та депутату Волинської обласної ради Роману Микитюку. Дорожно-ремонтна фірма – це один із бізнесів депутата, під такою ж назвою працює ще фермерське господарство та екопарк у Турійському районі. 

За інформацією ресурсу Clarity project фірма «Аміла» із 2016 року виграла підрядів майже на 120 мільйонів гривень. Найбільше коштів, більше 35 мільйонів, фірма отримала від Служби місцевих автомобільних доріг. А от найбільше договорів уклала із Турійською селищною радою – більше 40 договорів на понад 8 мільйонів гривень. На замовлення ради «Аміла» ремонтувала дороги і навіть дезінфікувала вулиці у рамках боротьби з коронавірусом. А головним її суперником було те ж ПрАТ «Ковельське ШБУ-63».

Депутат Волинської обласної ради Роман Микитюк

Тож таку тендерну дружбу із «Ковельським ШБУ-63»  керівник «Аміли» пояснює виключно складними тендерами, змагатись у яких, буцімто, немає бажаючих. 

– У нас дорожніх будівельних організацій не так багато, – пояснює керівник «Аміли» Роман Микитюк. – Якби в нас були ще якісь бажаючі на такі роботи, то, напевно, ціни знижувалися б (в аукціонах – авт.) Поточні ремонти по невеликих сумах у різних точках  не кожен хоче із великих будівельних організацій брати такі роботи. Це роботи, на які практично ніхто не хоче йти. Це по 100-200 тисяч у різних точках роботи. 

– Але у цих тендерах на ремонти у Любомльському та Турійському районах суми від 2 мільйонів!

– Так. Фінансування  у цьому році було півтора мільйона закладено. Куратор, наприклад, визначає на 200 тисяч в одному селі зробити, на 300  в іншому, максимум на 500  в третьому селі. Це дуже складні тендери, які ніхто не хоче вигравати і навіть брати у них участь. Там одні перевезення техніки забирають «сумашедші» гроші. Нам такі тендери дають нагрузку, щоб ви розуміли, як експлуатація в районі  прибирати сміття, косити дороги, відбілювати зупинки, ставити знаки, які зникають. 

– Досить часто ваша фірма конкурує із «Ковельським ШБУ-63» і в аукціонах ціни не знижуються. 

– Я вам відповідь дав. Якби там було що робити, то там було б не тільки ШБУ, а було б ще 5 чи 7 конкурентів. 

– Ваші ціни і ціни конкурента, «Ковельське ШБУ-63», дуже близькі.

– Я в Турійську, він у Ковелі, різниця 20 кілометрів. Розумієте, різниця в 20 кілометрів? 

Такою ж близькістю розташування пояснює участь у тендерах і керівник Ковельського ШБУ-63 Ігор Пець. Мовляв, підприємства розташовані на невеликій відстані, тож і ціни близькі, і однакові об’єкти цікавлять.

Керівник приватного акціонерного товариства «Ковельського шляхо-будівельного управління-63» Ігор Пець на святкуванні 50-річного ювілею підприємства

– Не знижуємо ціни, тому що не хочемо працювати собі у збитки, – каже Ігор Пець. – Є дуже багато фірм, які збивають ціни, демпінгують настільки, що потім вартість матеріалів перевищує те, що вони закладають. Нам легше не працювати ніж давати такі ціни. Робити заради того, щоб нічого не получити, навіть зарплати? Вибачте, то треба бути економічно безграмотним. 

– Виглядає підозріло, що лише дві фірми ваша і «Аміла» беруть участь у тендерах та не торгуються в аукціонах. У вас є якісь домовленості щодо участі у тендерах?

– Та які домовленості. Просто ми поряд стоїмо, поряд заводи, 15 кілометрів, нас цікавлять однакові об’єкти. Я знаю, наприклад, керівника «Аміли» і ми в нормальних хороших стосунках. От зараз у нас в Ковелі поставили завод фірми ПБС, то вони зараз теж ідуть на ті самі об’єкти, що і ми. У нас просто регіон той, котрий нас цікавить. Бо я наприклад не хочу іти на Рівненщину. Нас цікавить район Володимира-Волинського, Ратного, Ковеля, Нововолинська. Ми туди йдемо і вони йдуть, тому що відстань. Ви розумієте, людина йде туди, куди їй економічно вигідно йти. 

– Досить близькі ціни у вас і в «Аміли» на тендерах і відрізняються зовсім малими сумами. З чим це пов’язано?

– А ціни і не можуть відрізнятись, тому що відстань. Якщо, наприклад, в Ковель возимо щебінь 30-тонниками: в кар’єрі вартість щебеню однакова, вартість проїзду кілометрів однакова плюс-мінус, хто хоче демпінгувати, той собі у збиток робить. Я, наприклад, не розумію, якщо дорога коштує мільйон, а її хтось виграв за 600 тисяч. Як її зробити? Я так не вмію робити. Тому ми просто граємо там, де… По суті, ми в цьому році жодного тендера не виграли, тому що демпінгують так, що…

– А в тендерах з «Амілою» чому не торгувались щоб виграти? 

– Я не розумію вашого питання. У вас питання про те, що у нас домовленості з «Амілою»? А я вам розповідаю, що ми фірми, котрі є на одній відстані, один регіон, і так далі. Ми не стараємося перебити один одного і з’їсти. І якщо у нас виходить ближче до нас, значить у нас дешевше, якщо у нього там, то мені далі доставляти, мені не вигідно, то я і не працюю.

Втім, схоже, що в дорожніх ремонтах ні «Аміла», ні «Ковельське ШБУ-63» не можуть похвалитися успіхами. Нещодавно в мережах обговорювали скандальний ремонт «Аміли» у Володимирі-Волинському, а нардеп Ігор Гузь навіть звертався до Генеральної прокуратури, щоб перевірила ремонти доріг цієї фірми у Володимирі-Волинському та Любомлі. 

Не обійшлося без криміналу і в ремонті вже згаданої дороги Задиби-Клюськ. У 2018 році прокуратура виявила, що посадовці Волинської ОДА, які замовляли ремонт цієї дороги, підписали документи із неправдивими відомостями і завдяки цьому підрядник заволодів понад 300 тисячами бюджетних коштів. Із судових документів відомо, що підрядником була фірма «Аміла». Нині у цій справі триває кримінальне провадження.

Головний конкурент цих тендерів – приватне акціонерне товариство «Ковельське шляхово-будівельне управління №63». Його бенефіціарними власниками є Ігор Пець, директор підприємства, та Микола Настін із Луцька. Батько Миколи Настіна – Микола Мамонтович Настін – працював начальником Служби автомобільних доріг у Волинській області і у 2003 році отримав звання заслуженого будівельника України. 

За інформацією ресурсу Clarity project, впродовж 2016 – 2020 років підприємство уклало договорів майже на 300 мільйонів гривень. Найбільше коштів підприємство отримало від управління капітального будівництва Ковельської міської ради – 35 договорів на понад 111 мільйонів гривень. 

Така співпраця підрядника і посадовців Ковельської міської ради зацікавила правоохоронців і минулого року прокуратура вилучила документацію щодо тендерів у міськради Ковеля у рамках кримінального провадження. Посадовці управління капітального будівництва нібито у змові зі службовими особами «Ковельського ШБУ-63» з липня 2018 року по квітень 2019 року підписали акти приймання-передачі виконаних робіт та здійснили оплату за роботи, які фактично не були виконані. 

Сподіваємося, щодо «тендерної дружби» конкурентів скаже своє слово Антимонопольний комітет України, куди «Сила правди» уже готує звернення. 

Валентина Куць,

журналістка Центру журналістських розслідувань «Сила правди», з жовтня 2017-го до березня 2020-го – директор Центру.


Вам може бути цікаво

Ковельську фірму не допустили до багатомільйонних аукціонів

Поточний ремонт дороги на Ковельщині викликає запитання

Визнали незаконним договір ремонту вулиці на 9 млн грн

Багатомільйонний тендер у Ковелі закінчився повним «провалом»

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.