Головнокомандувач ЗСУ нагородив воїна з Ковеля, який на війну два роки тому пішов добровольцем

Ковельчанина Володимира нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Сталевий хрест» та президентською відзнакою «За оборону України».

Про це у Фейсбуці повідомила служба зв’язків з громадськістю 23-го інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ.

Воїн з Ковеля розповідає, що його війна розпочалась у Варшаві. Одразу ж – 24 лютого. Інтернет та польське телебачення розривались від повідомлень з України.

Усі «гуділи» про початок широкомасштабного вторгнення росії на Україну. То ж я одразу залишив все і поїхав додому, до України

– каже Володимир

Він вже 25 лютого 2022 був поруч з сім’єю, у рідному Ковелі.

Приїхавши на Батьківщину, Володимир без вагань пішов до місцевого ТЦК та СП.

Тисячі чоловіків намагались через військкомат потрапити у ЗСУ. Нас було дуже багато. Очевидно, ворожа армія думала, що застане Україну зненацька, але вони й гадки не мали, як ми всі об’єднаємось і підемо захищати рідних та свою Батьківщину

– пригадує чоловік

Цього дня Володимиру так і не вдалось здійснити задумане, але він наполегливо йшов до своєї мети. Поки у ТЦК та СП були черги, то чоловік записався до місцевої ТрО, але вже в середині березня – був мобілізований у ЗСУ.

На календарі весна, а в душі – продовжився лютий. А далі – однострій. Армія. Навчання. Перша ротація. Невідомість.

Із березня 2022 року несу службу у 23 інженерно-позиційному полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Ми були першими, хто з підрозділу поїхав на ротацію. Дивні відчуття охоплювали, бо ніхто не знав, що на нас чекає і як будуть розгортатися події. Зараз теж подібне буває, але тепер трішки простіше, бо є досвід. Кожен з нас знає, як і що потрібно робити. Хоча протягом майже двох років було по-різному. Але ми тримаємось. Всупереч усьому. Хоча дуже втомились. І як би це не звучало, але нам є за що стояти: за рідних і Україну

– каже молодший сержант Володимир Вікторович

За плечима в захисника кілька ротацій на різних напрямках фронту. І де б не був, а завжди в думках кохана дружина та діти. Бо вся ця боротьба в першу чергу заради найрідніших. Запевняє воїн-інженер.

Дуже сумую за своєю сім’єю. Два роки вирвані з життя. Хоча… якраз цих два роки й віддано для того, щоб було життя. Щоб наші діти жили у вільній Україні. Знаєте, у нас з коханою двоє синів – 8 і 15 років. І ми стараємося вчити їх любити рідний край та Батьківщину. Своїм прикладом показуємо, якими потрібно бути людьми

– говорить головний сержант взводу – Володимир

Після перемоги України над окупантом, захисник мріє більше часу проводити з рідними та насолоджуватися тим, що дуже любить – волинською природою, лісом і річками.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові і військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання військового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України, молодший сержант Володимир нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України – «Сталевий хрест» та президентською відзнакою «За оборону України».

Фото 23-го інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ