Його серце зупинилось: Ковельська громада віддала останню шану Герою Михайлу Рудню

Сьогодні Ковельська громада прощалась з воїном Михайлом Руднем. Його молоде серце раптово зупинилось 14 березня у місті Костянтинівка Донецької області.

Михайло на фронті – з 11 травня 2022 року. Ще зовсім недавно був у відпустці, зустрівся з рідними й друзями. Одружився і мріяв про весілля. Розповідав, що незабаром йому з побратимами вдасться трохи відпочити від військових буднів, бо підрозділ мають перевести в інше місце дислокації. Він цього чекав, бо ні для кого не секрет, що війна виснажує фізично, морально, – повідомляє Ковельська міська рада.

Ще декілька днів тому, ніби передчуваючи, що це останні дні життя, він відвідав усіх рідних та друзів і повернувся на кляту війну… і там. Навіть боюсь уявити, що мало перенести серце молодого здорового хлопця, щоб просто зупинитися у сні, коли Він ЗНОВУ приїхав туди. Він бачив смерть, яка була поряд. Він бачив, як помирали друзі. Він бачив пекло…

– написала на своїй сторінці у Фейсбуці двоюрідна сестра Ольга Бойко, коли дізналась про втрату

Сьогодні все рідне село прийшло провести Воїна, Героя, Захисника, головного сержанта протитанкового взводу 204-го окремого спеціального батальйону Михайла Рудня. Дорогу до його домівки встеляли квіти та соснове гілля.

Він народився та виріс у Гішині, де закінчив школу. Після навчання в Ковельському промислово-економічному коледжі працював водієм у сім’ї ресторанів «Classic».

Михайло мав захоплення – автомобілі та спорт. Під час навчання у технікумі захопився настільним тенісом, брав участь у змаганнях, досягав хороших спортивних результатів.

Колеги розповідають, що хлопець був відповідальним, добрим, чуйним другом. Під час служби не скаржився, не нарікав, намагався бути оптимістом, хоча важко переживав загибель побратимів. Разом з сестрою Наталією зберігали в таємниці від матері те, що Михайло воює в зоні бойових дій. Вони оберігали найріднішу людину від хвилювань, адже мама мала хворе серце.

Міський голова Ігор Чайка висловив співчуття батькам військового – Олені Іванівні та Миколі Васильовичу, сестрі Наталії та дружині Юлії.

Кохання, плани, мрії, майбутні радощі життя, родинне тепло та щастя – усе знищила війна… Непоправна втрата спіткала рідних Михайла Рудня та заповнила болем їх серця. Вічна пам’ять і слава нашому захиснику, який нині захищає Україну у лавах Небесного Війська

– сказав мер під час громадянської панахиди

Багато людей зібралось, щоб віддати останню шану Герою, приїхали колеги – працівники сім’ї ресторанів «Classic».

Кажуть, що зовсім недавно Михайло приходив до них, як завжди, усміхнений, такий позитивний. Важко повірити, що його уже нема.

Тепер він залишився у спогадах, його посмішку зберігатимуть світлини, на яких Михайло вічно буде молодим. Йому назавжди – 31.

Поховали Героя на кладовищі села Гішин.

Вічна пам’ять тобі, Воїне. Спочивай з миром.

Фото Ковельської міської ради