Командир роти Ковельського батальйону мріє підняти синьо-жовтий прапор над центральною площею Луганська
Пан Сергій на псевдо «Штурман» – командир роти у Ковельському батальйоні 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Чоловік (попри те, що є етнічним українцем) народився за багато тисяч кілометрів від України – в Іркутській області, де тоді працювали батьки, – повідомляє пресслужба бригади.
Та Сергійко був ще немовлям, коли його сім’я переїхала до Луганська. Там минуло дитинство, там закінчив школу, звідтіля вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС…
Після закінчення вишу молодого лейтенанта направили служити до Луцька – у 806-й бомбардувальний авіаційний полк. Доля розпорядилася так, що саме на Волині Сергій зустрів кохання всього свого життя.
Був із солдатами у патрулі. Проходили повз автостанцію в Луцьку. Дивлюся, молоденька дівчина-студентка ледве тягне дві важезні сумки. – Допоміг донести до гуртожитку. Дорогою познайомилися з Олею, почали зустрічатися… Відтоді минуло багато років, вже й наша донечка Ліна встигла закінчити університет. Але своїй Ользі Йосипівні я й досі не дозволяю носити нічого тяжкого
– усміхаючись, розповідає «Штурман»
Вже понад рік Ковельський батальйон 100 ОМБ виконує бойові завдання у Серебрянському лісі на Луганщині – рідній землі пана Сергія.
Моя заповітна мрія – особисто підняти синьо-жовтий прапор над центральною площею Луганська, міста мого дитинства і моєї юності. А потім піти на могили матері, батька, дідусів і бабусь. Вклонитися, перепросити за довгу відсутність… і розказати, що ми назавжди вигнали орківську наволоч з рідної землі!
– говорить військовий
100 ОМБ
Війна
Збройні сили
Луцьк
росія
Шось не зрозуміло з кадровою політикою як може таке бути що людина яка має льотний ВУС (можливо ше вивчилась у радянський період) служить в ПІХОТІ