Ковельський календар, 1 червня 2020

01.06.2020 о 06:30 · 4 хв читання

Схід Сонця – 05:15; захід – 21:22.

Місяць – у Терезах.

Міжнародний день захисту дітей (День захисту дітей).

За церковним календарем: Тиждень 7-й після Пасхи.
Священномучеників Патрикiя, єпископа Пруського, i з ним трьох пресвiтерiв: Акакiя, Менандра i Полiєна (бл. 100). Преподобного Корнилiя, чудотворця Комельського (1537).

Іменини: Олександр, Анастасія, Антон, Валентин, Василь, Віктор, Георгій, Іван, Ігнатій, Іполит, Максим, Матвій, Михайло, Микола, Павло, Сергій.

Погода:

Починаючи з самого ранку й до пізнього вечора, небо у Ковелі буде вкрите хмарами. Без опадів.

За останні 130 років 1 червня: МАКС: 30.6° (1979) МІН: 1.6° (1951).

Народний прогноз погоди: У давні часи в перший день літа ще бували заморозки на ґрунті. Наші пращури помітили, якщо перші два дні червня йде дощ – весь місяць сухим, а літо теплим буде. А якщо літо розпочинається з холодів, то наступні 40 днів будуть холодними. Спостерігали також за пташиним царством: якщо ворони сідають дзьобами в одну сторону – до сильного вітру.

Події сьогодні:

1 червня сільськогосподарське товариство імені Лесі Українки на території Голобської та Колодяжненської об’єднаних територіальних громад починає здійснювати обробку посівів озимого ріпаку (с. Вівчицьк, с. Колодяжне, с. Волошки) та вівса (с. Байківці, с. Колодяжне, с. Волошки). Обробка полів хімікатами триватиме до 15 червня 2020 р.

З сьогоднішнього дня можна надсилати адміністрації Ковельської школи мистецтв заяви на вступні іспити, які будуть відбуватися в другій половині серпня 2020 року, на електронну адресу школи: [email protected]. Деталі за цим посиланням.

У цей день колись:

01.06.1920 – Колишній Ковельський повіт Волинської губернії переданий уряду Другої Речі Посполитої.

01.06.1934 – У Ковелі закінчився такий званий «Ковельський процес» над членами Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), яких польська влада називала бандитами. 56 в’язнів засуджено загалом на 425 років тюрми. Ользі Коцко і Созонтові Букатчуку дали по 15 років тюрми, Феодосію Трофимуку, Михайлові Суднику, Матвієві Сінчуку – по 12, іншим – від 5 до 10 років. Ольга Коцко заявила суддям: «З часу польської окупації стою вдруге перед польським судом, але я його не визнаю, бо мене може судити тільки народ. І якщо я сьогодні стала перед вашим судом, то тільки тому, щоб обвинуватити польський фашистський уряд у злочинах, знущаннях над трудящими у формі наглих судів, лісів шибениць і довгорічних тюрем».

01.06.1940 – У Ковелі почали роботу місячні курси перепідготовки працівників освіти. Так радянська влада подбала про підвищення кваліфікації учителів та керівних кадрів школи.

01.06.1946 – Рада у справах РПЦ своїм рішення № 1939 допустила можливість діяльності кладовищної церкви у Ковелі (Михайлівська церква). Перед цим уповноважений Ради у справах РПЦ при Волинському облвиконкомі М. Діденко, який з’явився на Волині у 1944 році, інформував, що до нього звернулася «група релігійників м. Ковеля», які добивалися дозволу відкрити, як приходську, наявну кладовищну церкву у місті. У своїй заяві вони писали, що службу будуть проводити тільки церковнослов’янською мовою, а проповіді виголошуватимуться – російською. Віруючі мотивували своє бажання також тим, що старим людям важко ходити 3-4 кілометри до діючої церкви. До цього прохання уповноважений Діденко поставився скептично: «Це у той час, коли у Ковелі є дві великі діючі церкви, які можуть повністю задовольнити релігійні потреби віруючих». Після того, як Діденко доповів про це голові облвиконкому, той порадив уповноваженому особисто виїхати у Ковель та вивчити питання на місці. Не зважаючи на позицію Діденка, в облвиконкомі «вважали можливим задовольнити клопотання віруючих м. Ковеля на тій основі, що кладовищна церква ніким не закрита, що будівля достатньо справна». Ну а далі було вже рішення Ради у справах РПЦ.

01.06.2000 – У публікації «Бути пам’ятнику Великому Кобзареві!» у газеті «Вісті Ковельщини» йшлося: «Ковельська міська рада, її виконавчий комітет, особисто міський голова Володимир Бойко звертаються до всіх, хто не байдужий до гідного вшанування пам’яті Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка і встановлення йому у нашому місті пам’ятника».

01.06.2002 – Наукові працівники зустрічали на садибі Косачів у Колодяжному внука Оксани Петрівни Косач-Шимановської – Роберта Гааба. Приїхав він в Україну на відпочинок з донькою Еддою. З міста Тернополя вони добиралися на батьківщину своєї бабусі 6 днів верхи на конях, в дорозі жили в наметі. Подарували для Колодяжненського музею 43 родинні фотознімки.