Перша світова війна і Ковель

13.11.2020 о 15:07 · 5 хв читання

11-го листопада 2020-го року відзначали 102-гу річницю з дня закінчення Першої світової війни.

1914 – 1918

На жаль, Перша світова війна є надзвичайно непопулярною і невідомою як для українців, так і для усього пострадянського простору. А все через те, що вона стала тінню «великої», для більшовиків, революції. Події цієї Великої війни відійшли на другий план, хоча вони були надзвичайно величними та кривавими, так як і їхні наслідки.

Військову справу можна поділити на «до» та «після». Перша світова змінила звичні поняття війни назавжди. Вперше використовували авіацію і танки. Позиційна війна тривала роками, а для взяття кілометрів ландшафту потрібно було розмінювати тисячі життів.

Чого лише варті події на Соммі та Верденська м’ясорубка. Брусиловський прорив, який відбувся на нашій землі, також був надзвичайно жахливим видовищем, адже людські втрати сягали понад 1 млн. осіб.

А загальні втрати за часи Першої світової війни оцінюють в понад 18 млн. осіб.

Відбувся «новий розподіл світу», так само і геополітика перевернулася з ніг на голову.

Великі імперії розвалилися: Російська, Німецька, Австро-Угорська, Османська…

Надзвичайно багато держав, у тому ж числі й Україна, отримали шанс на повноцінне відновлення своєї культури та створення незалежної держави.

Бої за відстоювання своєї незалежності спричинили ще більшу кількість втрат серед військових та мирного населення.

На жаль, багато народів попали від велику машину більшовиків. Варто зазначити, що більшовицький переворот та подальше створення СРСР було б неможливим без подій Першої світової війни.
Також потрібно пригадати безліч інших військових конфліктів, як Україно-радянська, Польсько-радянська війни тощо. Чого варта лише Громадянська війна в Росії, що тривала аж до 1922-го року, а втрати якої оцінюють в понад 20 млн осіб.

Очевидно, що безліч кривавих подій 20-го століття стали можливими лише через прихід більшовиків: Червоний терор, Голодомор, Розстріляне відродження та навіть Друга світова війна.

Фашизм – це лише реакція у відповідь на більшовизм. Без першого не відбулося б другого.

Усе це – причина і наслідок. Можна навіть сказати: «Друга світова війна почалася не в 1939-му, а в 1914-му році».

Наостанок декілька цитат з подій ковельського театру, часів Першої світової війни.

В ходе Пятого Ковельского сражения русская армия героически атаковала противника 17 раз, но безуспешно.
– Антон Керсновский “История Русской армии”

Потери, понесенные Россией в этой войне, настолько колоссальны, что вся страна носит траур. Во время недавних безуспешных атак на Ковель и другие пункты было бесполезно принесено в жертву столько людей, что по всей видимости у многих растет убеждение: для России нет смысла продолжать войну
– Дж. Бьюкенен, посол Великобритании в России

Ковельское дело составило эпоху в истории военного искусства. Здесь в первый раз отказались от длительной и даже ускоренной артиллерийской подготовки. Огневой шквал длился всего 15 минут, и атака была для неприятеля полной неожиданностью. Генерал В. М. Драгомиров вывел военное искусство из тупика позиционного застоя, но его почин руководителями русской армии не был ни оценен, ни даже осознан. Им зато воспользовался германский противник, широко применивший эти русские методы весной 1918 года во Франции. Владимир Михайлович Драгомиров – сын выдающегося военачальника и военного педагога Михаила Драгомирова. Его родной брат Абрам Михайлович – также известный русский военачальник.
– Дж. Бьюкенен, посол Великобритании в России

Сейчас – в сентябре – октябре – полководцу под Ковелем делать было уже нечего: тут хватило бы и Эверта для спокойного отсиживания в окопах. Энергия и напористость генерала Гурко шли только во вред, умножая без всякой нужды и без того громадные потери.
– Антон Керсновский “История Русской армии”

В ходе летней кампании 1916 года ставка возложила на Юго-Западный фронт задачу разгромить оборонявшую Ковель группировку противника и взять город. Взять город с лета, еще в ходе Брусиловского прорыва, неудалось. В июле-сентябре 1916 года Юго-Западный фронт предпринял еще ряд попыток овладеть городом, но все они завершились неудачами.
План нового наступления Брусилова предполагал решительное наступление Особой армии Гурко на Владимир Волынский левым флангом в обход Ковеля с юга, а 8-й армии Каледина предписывалось содействовать генералу Гурко наступлением на Грубешов. Общее наступление всего фронта было назначено на 16- 17 сентября.
Сложности на других участках фронта несколько сдвинули сроки начала наступления на Ковельском направлении. 19 сентября перешли в наступление Гурко и Каледин, начав Пятое Ковельское сражение. Особая армия атаковала левым крылом, развернув XXXIX, XXV, XXXIV и ХI армейские корпуса. 8-я армия нанесла удар тремя правофланговыми корпусами – I Гвардейским, II Гвардейским и VIII.
Решительный Гурко наносил удар за ударом, но к 22 сентября наступление заглохло. У артиллерии кончились снаряды. Нехватка тяжелой артиллерии и боеприпасов по-прежнему подводила наши войска. Мощную оборону противника нельзя было разрушить без поддержки сильной артиллерии
Удар 8-й армии также закончился неудачей. Наши войска понесли тяжелые потери в бесплодных атаках. Всего в Пятом Ковельском сражении наши 14 дивизий атаковали 12 вражеских (германская группа Бекмана, 6-й германский корпус Марвица и 4-я австро-венгерская армия), которые, по сути, занимали укрепрайон, и имели вдове превосходящую артиллерию.
Действия наших войск у Ковеля не принесли нашем войскам никаких дивидентов, если не считать той пользы, которую они могли принести, отвлекая внимание, а отчасти и силы германцев от румынского и французского фронтов.
– Описание подготовлено по книге А.М. Зайончковского «Мировая война 1914–1918», изд. 1931 г.