Ретроспектива ковельського залізничного вузла

Залізниця – один з атрибутів Ковеля, яким жителі дуже пишаються. Адже недарма його вважають найбільшим транспортним вузлом Волині. За всю історію Ковель був сполучений прямими поїздами з кількома європейськими столицями, а також десятками малих і великих міст України та сусідніх країн.

Власні фірмові потяги

Тривалий час у Ковелі формувалися чотири фірмові поїзди:

  • № 88/87 «Лісова пісня» Ковель – Сімферополь (вкорочений, прямує до ст. Новоолексіївка);
  • № 78/77 «Волинь» Ковель – Москва (скасований у 2019 році);
  • № 84/83 «Голубі озера» Ковель – Одеса (курсує);
  • № 98/97 «Світязь» Ковель – Київ (курсує).

Загалом це аж 10 пар потягів. Для такого обсягу пасажирських перевезень депо експлуатувало майже 200 вагонів. Максимальна кількість місць в одному потязі – понад 700.

«Лісова пісня»

Потяг, що сполучав місто залізничників із Кримом, можна назвати лідером відстані. Протяжність дороги – 1495 км, а це – більше 25 годин у дорозі. Потяг сполучав 11 областей і Автономну Республіку Крим.

Поїзд № 88 Ковель–Сімферополь покидає Ковель

Щоліта відчувався справжній ажіотаж на квитки до Сімферополя. Їх завжди не вистачало, адже, крім волинян, до моря потягом подорожувало чимало білорусів. Тому квитки починали «розбирати» з першого ж дня продажу (за 45 діб до відправлення).

Назва «Лісова пісня» походить від однойменної драми-феєрії письменниці Лесі Українки, написаної 1911 року.

«Волинь»

Це – єдиний міжнародний поїзд ковельського формування незалежної України. Цей фірмовий потяг 47 років з’єднував Ковель та дві столиці – Київ та Москву. Протяжність дороги – 1426 км.

До 2012 року він прямував залізничною лінією Здолбунів – Шепетівка – Козятин – Київ. Коли розпочалися ремонтні роботи на цій важливій ділянці дороги, «Волинь» попрямувала в об’їзд – через Новоград-Волинський і Коростень, що зменшило загальний час у дорозі. Тим паче, зникла потреба у розвороті поїзда на станції Козятин-І.

Поїзд «Волинь» на виїзді з Ковеля

Маршрут «Ковель – Москва» користувався значним попитом серед пасажирів, зокрема і у внутрішньому сполученні. Це був альтернативний спосіб дістатися вдень з Волині до Києва та навпаки.

За останні роки склад максимально вкоротили, лишивши близько 6 вагонів і об’єднали його з поїздом № 74/73 Львів – Москва, який курсує і до сьогодні.

17 травня 2019 року поїзд «Волинь» відправився в останній рейс. Численні прохання залізничників і пасажирів, звернення і запитання залишилися непочутими.

«Голубі озера»

Ще один потяг, який користується неабияким попитом у літню пору. Близько 16 годин він витрачає, аби подолати відстань 889 кілометрів.

Поїзд № 84 Одеса–Ковель на станції Здолбунів

Назва пішла, імовірно, від штучних водойм, що розташовані у Хмельницькій області, поблизу міста Славута – проміжної точки на шляху прямування поїзда.

«Світязь»

Швидкий поїзд № 364/363 Ковель – Київ до 2012 року, так само, як і Ковель – Москва, курсував через Шепетівку і Козятин. Час в дорозі складав 11,5 години. Коли маршрут змінили, загальна відстань склала 554 км, тобто на 3 км більше, аніж було раніше. При тому час у дорозі скоротився до 10 годин.

Поїзд «Світязь» готується до відправлення зі станції Ковель

Якщо порахувати, то 1 година руху кожного з перелічених поїздів витрачається на заїзд до Луцька. Як відомо, при будівництві Києво-Брестської залізниці 1870-1873 рр. станція у Луцьку не була передбачена. Її відкрили лише 1890 року. А на спорудження гілки Ківерці – Луцьк (13 км) будівельники витратили всього-на-всього два тижні.

Транзитні міжнародні ешелони

Справжня минувша гордість «Укрзалізниці» – фірмовий потяг № 29/30 Київ – Берлін, який курсував через Ковель до вересня 2012 року. Його також відмінили без підстав, посилаючись на нерентабельність залізничних перевезень до Європи.

Потяг № 29 «Каштан» Київ–Берлін у Ковелі

Варто нагадати, що Київ – Берлін, це єдиний потяг, що сполучав Україну з Німеччиною. До нього підчеплювали безпересадкові вагони до німецької столиці з усієї країни: з Одеси, Сімферополя, Харкова, Донецька.

Безпересадковий вагон Одеса–Берлін в очікуванні попутнього потяга у Ковелі

Спочатку поїзд «Каштан» рухався залізничною лінією Київ – Коростень – Сарни – Ковель. Незадовго до скасування маршрут змінився: він прямував уже через Шепетівку та Здолбунів. Заїзду до Луцька «Каштан» не здійснював, що заощаджувало годину.

Якийсь період цей поїзд сполучав Київ і Ковель майже за 7 годин – рекордний час – досі не подоланий.

Найдовше Київ – Берлін простоював у Ягодині, адже треба було змінити усі колісні пари. Справа в тім, що ширина вітчизняних і європейських колій не ідентична. І для того, аби не було надзвичайних випадків, на станції Ягодин кожен вагон піднімали домкратом і змінювали вагонні візки.

Вагон на домкраті. Станція Ковель

Крім цього, протягом років через станцію Ковель невпинно їздили поїзди № 208/207 Чернівці – Брест, № 58/57 Київ – Хелм, 684/683 Київ – Брест, 142/141 Адлер – Брест тощо. Існувало пряме сполучення між Астаною (сучасний Нур-Султан) та Варшавою. Усі вони вже давно скасовані та забуті.

Неодноразові спроби відновити потяг «Каштан» не увінчалися успіхом. А про інші міжнародні поїзди годі й говорити.


Вам може бути цікаво

«Укрзалізниця» відновлює приміське сполучення з Ковеля

Відновлюють рух ще 6 приміських поїздів з Ковеля

«Львівська залізниця» скасувала приміські поїзди з Ковеля

На деяких станціях скасували посадку на ковельські приміські поїзди

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.