Бачук Богдан Петрович
Народився 29 серпня 1943 року в селі Бичаль Костопільського району Рівненської області.
Його батько був членом КПЗУ, за що довелося в 1938 році розплатитись ув’язненням у Березі-Картузькій. В 1944 році – засуджений як «ворог народу» на 15 років і висланий на каторжні роботи на Колиму (росія). Там і загинув.
Дитинство та шкільна юність пройшли у злиднях в рідному селі. В 7 років був уже пастухом, в 9 – допомагав мамі по господарству, працював у колгоспі.
Закінчив школу на «відмінно», в 1960 році вступив в Здолбунівське залізничне училище №1, яке закінчив з «відзнакою», працював помічником машиніста тепловоза в локомотивному депо Здолбунів Львівської залізниці, звідки був призваний на військову службу.
В 1970 році з «відзнакою» закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту (механічний факультет за спеціальністю «Тепловози і тепловозне господарство»), отримавши кваліфікацію інженера-механіка шляхів сполучення.
11 серпня 1970 року прийнятий виконуючим обов’язки бригадира по ремонту тепловозів локомотивного депо Ковель Львівської залізниці. Потім – майстер технічного огляду тепловозів, приймальник локомотивів. А з 1992 року – начальник локомотивного депо.
У 1979 році присвоєно звання «Кращий раціоналізатор Львівської залізниці».
Двічі обирався депутатом волинської обласної ради в 1994 та 1998 роках.