Вітовський Дмитро Дмитрович

Народився 8 листопада 1887 року в селі Медуха (нині село Галицького району Івано-Франківської області).

Закінчив у 1907 році гімназію у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ), навчався у Львівському університеті на правничому факультеті. 1910 відрахований за участь у студентському антипольському виступі. Закінчив юридичний факультет Краківського університету. Від 1911 – адвокат у Станіславі, діяч радикальної партії та січового руху.

У роки Першої світової війни – сотник Легіону Українських січових стрільців, учасник боїв на російському фронті у Карпатах і на Поділлі (1914–15), визначний ідеолог галицького стрілецтва.

Від січня 1916 – комісар м. Ковель, організатор укр. шкільництва на Волині, начальник штабу вишколу УСС, референт з українських справ при штабі австрійського корпусу на Правобережжі (1918).

Восени 1918 – голова Центрального військового комітету у Львові, організатор і керівник Листопадової національно-демократичної революції в Галичині 1918, 1-й командувач Української Галицької армії, Державний секретар військових справ уряду ЗУНР, провідник військового будівництва, ініціатор об’єднання з УНР.

Автор низки статей національно-державного спрямування, військово-історичних нарисів. Від квітня 1919 р. – член військово-дипломатичної делегації ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919–1920 рр.

04 серпня 1919 року під час повернення літаком в Україну загинув у авіакатастрофі. Похований у м. Берлін (Німеччина).

У Ковелі є вулиця Вітовського.