Поліщук Мирослав Олександрович
Народився 12 травня 1990 року у м. Джезказган (Казахстан) в сім’ї залізничників.
Середню освіту здобув у загальноосвітній школі №8 м. Ковеля.
У 2009 році закінчив Львівське міжрегіональне професійне училище залізничного транспорту.
У листопаді 2010 року призваний на строкову військову службу.
У 2014 р. брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.
Понад десять років працював у локомотивному депо Ковель помічником машиніста тепловоза. У 2021 році поїхав на роботу до Польщі.
Коли розпочалась повномасштабна війна росії проти України, добровольцем пішов на фронт. Серце Мирослава належало Україні. Саме тому він був на передовій, саме тому боронив свободу і незалежність землі, на якій народився.
Солдат 14-ої окремої механізованої бригади, водій відділення зв’язку взводу управління механізованого батальйону Мирослав Поліщук загинув 16 червня 2022 року поблизу селища Білогорівка Луганської області.
Без тата залишились двоє синочків: Денис (8 років) і Матвій (6 років), без чоловіка — дружина Оксана.
Похований на кладовищі у селі Заріччя.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Поліщуку Мирославу Олександровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) рішенням Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38.