У Ковелі вшанували пам’ять жертв політичних репресій
Щороку в Україні в третю неділю травня вшановують пам’ять українців, які стали жертвами політичних репресій.
Упродовж усього часу існування комуністичний тоталітарний режим спирався на злочини репресій, вбивств, депортацій, геноцидів. Сотні тисяч людей були розстріляні, відправлені до в‘язниць та на заслання, проходили примусове психіатричне лікування, – повідомляє Ковельська міська рада.
Сьогодні росія є наступницею цих людиноненависницьких практик – вона виправдовує і прославляє сталінський режим, нарощує і вдосконалює репресивну політику, жертвами якої уже стали тисячі мешканців окупованих територій.
Катування, розстріли невинних без суду і слідства, депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилося в історії. Однак після повномасштабного вторгнення ідеологічні спадкоємці рф знову принесли ці жахіття на українську землю.
Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій міський голова Ігор Чайка, секретар міської ради Оксана Багнова, представники районної влади, громадських організацій, ковельчани віддали шану усім, хто відчув на собі «руку» комуністичного «червоного» режиму.
Поминальну панахиду за загиблими відслужили священники Православної Церкви України. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто постраждав від політичних репресій, поклали квіти до підніжжя меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору».
Фото Ковельської міської ради
Більше про
Війна
Вшанування
Ігор Чайка
Ковельська ТГ
Оксана Багнова
Пам'ятникПам'ятник жертвам більшовицького терору
Панахида
ПЦУ
росіяКоментарі
Залишити відповідь
А сьогодні ви мовчите ,щоб вас не чіпали.Прийде час і вашу владу згадають з вами запроданці.
А зараз не репресії?
Ковельчани! По-перше, жертвами політичних репресій у Ковелі та районі починаючи з жовтня 1939 року були не тільки українці, але й поляки, євреї та росіяни. Але чому з року в рік Ковельська міська влада організовує мітинги-реквієми з цього приводу не в третю неділю травня, а як правило, на два дні раніше, в будній, робочий день (по п’ятницях) і тим самим протиставляє та ігнорує встановлену Указом Президента України від 21.05.2007р. загальнодержавну дату, яка в цьому році припала на 18 травня. Звертаю увагу на те, що саме сьогодні, а не в День сім’ї, заходи з нагоди дня пам’яті жертв політичних репресій та жертв геноциду кримсько-татарського народу пройшли у Луцьку, Львові, Рівному, Тернополі, в Києві, на території меморіального комплексу “Биківнянські могили” за участі представників державної влади та в інших містах України, на місцях загибелі та поховань людей. З цього можна зробити висновок, що у Ковелі з року в рік такий захід проводять для “галочки”. Та ще й на символічному місці в парку, де на меморіальній плиті з подачі некомпетентних “дослідників” є викарбувані перекручені та ті, що не були жертвами комуністичних репресій прізвища та імена. Дуже прикро, що такі заходи за участі священиків з молебнями не проводять на справжніх місцях пам’яті-локаціях, де пролилася кров та є реально поховані невинно убієнні під час репресій. Це, наприклад, подвір’я біля колишнього будинку НКВД-МГБ, що по вул.Драгоманова,17 (в тюремних підвальних камерах якого де-інде збереглися видряпані ув’язненими написи на стінах) та центральному кладовищі по вул.Незалежності, неподалік з правої сторони від пам’ятного знака жертвам Другої світової війни, де ще у 2000 році відбулося перепоховання останків польських жовнірів, таємно вбитих “совєтами” у 1939 та рештки віднайдених під час розкопок розстріляних в’язнів Ковельської тюрми. В минулому році я звернувся до влади на ім’я Чайки з офіційним листом та доданими доказами з тим, щоб на одному з місць біля будинку по вул.Драгоманова,17 встановити пам’ятний знак з епітафією-написом (текст я сформулював у листі). Лист чомусь замість міського голови Чайки попав на розгляд до начальника управління культури Мигулі, який підготував мені відписку, що мовляв у них немає доказів про те, що такі розстріли там відбувалися (абсурд) і тому питання встановлення пам’ятного знака не може бути вирішене. Тобто, тим самим такі негідники при владі як Мигуля і іже з ним, так само заперечують загальновизнані та доведені і опубліковані в пресі на основі свідчень очевидців факти, як це заперечували в свій час комуністи-кагебісти на чолі з тодішнім головою Ковельської ради ветеранів Єфименком. Чи не тому у Ковелі щорічно проводиться така “відбувальщина”, бо при владі править “бал” ідеолог від колишньої СДПУ(о)Медведчука -Мигуля та йому подібні “телепні” ?