За сім днів до війни

12.04.2022 о 09:48 · 3 хв читання

А саме 17 лютого я підписав Розпорядження про утворення робочої групи, яка обстежила б фонд захисних споруд, підвальних та інших заглиблених приміщень у Ковелі. Ну тобто все, що ви вже зараз звично називаєте «укриттями» чи «бомбосховищами».

Планували не просто обстежити, але й визначити, які з них можуть бути використані в якості захисних споруд, які – надалі слугувати спорудами подвійного призначення. А що з приміщень підходить під категорію найпростіших укриттів, як-от підвали житлових будинків чи шкіл. За цим йшов чітко розписаний план заходів з відновлення. Але почалася війна.

Зразу скажу, що в мене не було жодних ілюзій щодо стану укриттів. Яким може бути протирадіаційне укриття, до якого ніхто не зазирав, наприклад, з моменту будівництва, тобто 1954 року?

І останні десятиліття – теж. Попри те, що війна в Україні триває вісім років.

Добре пам’ятаю, як мешканці одного з будинків, що на бульварі Лесі Українки, ще до виборів показували мені свій підвал. І тоді в мене була думка: якби щось сталося, сховатися просто ніде: все повністю захаращене, підвал підтоплений, немає світла. Станом на сьогодні тут весь непотріб вивезли, воду відкачали, поточний ремонт провели, побілили стіни, поставили стільці. Коли спустився – не впізнав. Шкода, що змушені відновлювати укриття в таких умовах. Але.

Станом на сьогодні на обліку в Ковелі знаходиться 32 захисні споруди цивільного захисту, з яких 24 – сховища та 8 – протирадіаційних укриттів. З них до початку війни лише 15 були готовими до використання. По решті довелося працювати вдень і вночі: знаходити, хто відповідає, об’єднувати зусилля і доводити до пуття. У такий спосіб були буквально викликані з небуття бомбосховища на Олени Пчілки – ми зв’язувалися з залізничниками, на чиєму балансі воно знаходилося, відновлювали світло, ставили двері та лавки. А також на Косачів, де ситуація була просто катастрофічна: приміщення було зовсім непридатне до використання: повністю підтоплене, довелося розблоковувати інший вхід, ставити насос для відкачування ґрунтових вод, піднімати підлогу, робити косметичний ремонт стін і стелі. Ну і двері ставити, зрозуміло.

Крок за кроком, це укриття зі статусу «непридатних» перейшло в придатне до використання.

Також дякую тим ОСББ, які самостійно та відповідально подбали про найпростіші укриття. Так відбулося в одному з ковельських багатоквартирних будинків, де голова ОСББ Сергій Голодов разом із мешканцями прийняли вольове рішення: розчистили підвал від усіляких комірок і ґратів з першого по четвертий під’їзд, і зробили підвал із двома входами. Це дуже правильний підхід.

Дякую всім, хто в цей період ініціював прибирання сховищ і ми знаходили спільні рішення. Схоже, місту доведеться, виходячи з сучасних реалій, серйозно рахуватися і зараз, і в майбутньому зі станом укриттів. Ремонтувати, утримувати. А то й будувати нові — в сучасних будинках.

Одразу після нашої перемоги.

Публікація за темою: Цивільна оборона: як колись у Ковелі чиновники «розбомбили» бомбосховище