Золото, деревина та аудіосистеми: за якими цінами реалізовують арештоване на Волині майно

У 2024 році Національне агентство з розшуку та менеджменту активів продало три партії арештованого на Волині майна. Йдеться зокрема про цінні метали, деревину та аудіосистеми. Оціночна вартість арештованих активів становила 39 мільйонів гривень, втім реалізувати їх агентству вдалося лише за 5,2 мільйона гривень.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, як Національне агентство з розшуку та менеджменту активів реалізувало арештоване на Волині майно і хто його придбав.

Як майно потрапляє на аукціони

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – це центральний орган влади зі спеціальним статусом. Воно займається розшуком та виявленням активів, арештованих у кримінальних провадженнях. АРМА працює відповідно до спеціального закону, який передбачає умови управління арештованим майном. Його передають до агентства такі служби як Бюро економічної безпеки чи Державне бюро розслідувань у рамках відкритих кримінальних проваджень.

Майно, яке перейшло до агентства, передають управителю або ж реалізують через аукціони. Управителів АРМА обирає за конкурсом відповідно до законодавства про публічні закупівлі. А продаж таких активів застосовують у випадках, коли інші варіанти є неефективними або неможливими.

У 2024 році АРМА виставила на продаж через Prozorro три партії арештованих на Волині активів. Серед них – електронні відходи з цінними металами, деревина та аудіосистеми. Для їх реалізації агентство провело десять аукціонів, однак не всі були успішними.

Електронні відходи з цінними металами

Восени 2024-го агентство на трираундовому англійському аукціоні продало електронні відходи, у яких містилися золото, срібло, платина на інші цінні метали.

На перші торги АРМА виставила на продаж 45,5 тонн відходів стартовою ціною 1,8 мільйона гривень. Фінальна ціна продажу склала 2,2 мільйона гривень.

Товар зберігався на митному посту «Володимир» Волинської митниці Держмитслужби. В описі товару вказано, що оціночна вартість цінних металів у цих відходах становила 10,3 мільйона гривень. До речі, за оцінку майна, яке продали вп’ятеро дешевше заявленого, заплатили 87,5 тисяч гривень.

Вилучені відходи передало АРМА Державне бюро розслідувань. Як йдеться у судових документах, слідчі у січні 2023 року вилучили два транспортних засоби марки «DAF» з напівпричепами, у яких містились дві партії електричних відходів.

Товар вилучили на митному посту «Ягодин». За кордон вантаж везло київське підприємство «Компанія «Сталь-сервіс». Інспектори вилучили вказаний товар і склали щодо директора компанії протокол про порушення митних правил, зокрема щодо приховування від митного контролю. Під час розгляду справи з’ясувалося, що Територіальне управління ДБР розслідує кримінальне провадження щодо протиправного ввезення на територію України змішаної партії електричних та електронних відходів в тому числі подрібнених електронних плат. Тож справу про порушення митних правил передали до управління ДБР для приєднання до кримінального провадження.

На вилучене майно наклали арешт, а згодом правоохоронці звернулись до суду, щоб передати його для реалізації Національному агентству з розшуку та менеджменту активів.

На інших торгах Національне агентство продало 22,9 тонни відходів у вигляді обпалених електронних плат, які за оцінкою містять цінних металів на 5,8 мільйона гривень. Вони зберігались на митному складі у Ратному.

Стартова ціна продажу цих відходів становила 1,3 мільйона гривень, а фінальна – 1,5 мільйона, себто учетверо менше від оціночної.

Ці активи теж потрапили до Нацагентства від територіального управління ДБР. Зокрема, правоохоронці під час проведення огляду на митному посту «Ягодин» вилучили авто марки «DAF», яке перевозило партію електричних відходів вагою майже 23 тонни. Перевозила за кордон товар харківська компанія «Металскарб» (у 2024 перейменована на ТОВ «Карбонтинг»). Слідчі Територіального управління ДБР провели огляд вилученого транспорту у рамках того ж кримінального провадження, що і в попередньому випадку.

Суд вирішив, що автівки не є речовим доказом у справі, тож їх повернули перевізникам, а от на відходи наклали арешт і передали для реалізації.

Переможцем обох торгів стала компанія «Вільний Дніпро». У перших торгах вона придбала електронні відходи з цінними металами, оціночною вартістю понад 10 мільйонів, за 2,2 мільйона гривень. А в других торгах з оціночною вартістю понад 5 мільйонів, – за 1,5 мільйона.

Фірма-переможець зареєстрована 2022 року в місті Мукачево на Закарпатті. Її керівником та власником є Віталій Полуєктов із Запоріжжя. Основний вид діяльності компанії – оптова торгівля відходами та брухтом.

Щодо низької стартової ціни цих активів та їх безконкурентного продажу у Національному агентстві з менеджменту і розшуку активів повідомили, що все проведено відповідно до Порядку реалізації арештованих активів.

Стартова ціна реалізації арештованого активу визначена на підставі звіту про оцінку активу. Відповідно до абзацу 11 пункту 19 Порядку, якщо для участі у торгах подано заяву про участь у торгах від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а організатор протягом п’яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює в електронній торговій системі рішення про реалізацію зазначеного активу шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни. Враховуючи, що на вищезазначений електронний аукціон зареєструвався лише один учасник – сформувався протокол електронного аукціону про те, що наявний один учасник

– йдеться у відповіді агентства

Дуби на понад 20 мільйонів продавали тричі та так і не реалізували

У липні 2024-го АРМА виставила на продаж 604,8 кубічних метрів деревини. Стартова ціна – 20 мільйонів гривень. В описі аукціону вказано, що деревина зберігалася на території Губинського лісництва філії «Володимир-Волинське лісове господарство».

870 колод дуба передали до АРМА слідчі територіального управління ДБР згідно з ухвалою Луцького міськрайонного суду. Як йдеться в судових документах, вказану деревину правоохоронці вилучили на території Губинського лісництва у селі Озютичі у підприємства «Компанія Вуд-Пром».

Ця справа бере початок ще з 2023 року, коли правоохоронці викрили незаконні рубки у Національному природному парку «Цуманська пуща» і арештували вказану деревину. Втім, «Компанія Вуд-Пром» добилася повернення дубів на зберігання без права відчуження. Справа дійшла до Верховного Суду: прокурор просив скасувати попередні рішення, оскільки вилучена деревина є речовим доказом у вчиненні кримінального правопорушення, однак отримав відмову.

Доки тривала судова тяганина АРМА розпочала реалізацію деревини. На перших торгах її не продали, а на другому аукціоні її стартова ціна зменшилась вдвічі – трохи більше 10 мільйонів гривень. За такою ж ціною її спробували продати втретє, але бажаючих не знайшлося і аукціон не відбувся.

Товариство «Компанія Вуд-Пром» потрапило у поле зору правоохоронців через розслідування схеми незаконної реалізації волинського лісу. Слідчі підозрюють посадовців Поліського лісового офісу та його філій у підробці документів на користь цього приватного підприємства. Зокрема, лісівники начебто занижували сортність деревини породи «дуб», яка згодом продавалася з аукціону товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вуд-Пром».

За даними ресурсу ImportGenius, у 2023 році «Компанія «Вуд-Пром» експортувала за кордон пиломатеріалів дуба щонайменше на 46,4 мільйона гривень, або ж на 1,5 мільйона доларів США. У 2022-му «Компанія «Вуд-Пром» експортувала лісу ще більше – майже на 52 мільйони гривень.

Восени 2024-го року справу «Компанії «Вуд-Пром» передали до суду. Її розгляд триває.

Маневицьку деревину купив депутат Ковельської міськради за 1,2 мільйона гривень

У 2024 році Агентство з розшуку та менеджменту активів виставляло на аукціон ще одну партію деревини, арештовану на Маневиччині: 1093 колоди сосни об’ємом 471,5 кубічних метрів. Стартова ціна – 810,6 тисячі гривень.

У судовій ухвалі вказано, що загальна вартість вилученої деревини становила 1,2 мільйона гривень.

Справа стосується посадових осіб філій «Маневицьке лісове господарство» та «Колківське лісове господарство», які у змові з власником пилорами начебто налагодили схему з розкрадання деревини цінних порід та її реалізації.

Нині справа розглядається у Маневицькому районному суді. На час слідства підозрюваних працівників відсторонили від посад. Їх звинувачують у незаконній вирубці дерев, перевищенні службових повноважень, підробці документів. Серед підозрюваних: керівник Ківерцівського надлісництва Іван Туревич, майстер лісу Маневицького лісового господарства Олександр Федінчик, майстер лісу Колківського лісового господарства Ярослав Пацаманюк, майстер лісу Колківського господарства Валерій Чеб, лісничий Маневицького господарства Павло Семенюк.

Через відсутність учасників перший аукціон з продажу арештованої деревини скасували а згодом оголосили нові торги з такою ж стартовою ціною. Цього разу на аукціоні торгувалось три учасники: підприємець з Маневиччини Володимир Гузар, підприємиця з Камінь-Каширщини Катерина Смітюх та фірма «Агропромтехцентр» з Ковеля, яка й виграла торги з ціною 1,2 мільйона гривень. До слова, основним видом підприємницької діяльності всіх трьох учасників є лісопильне та стругальне виробництво.

Керівником та власником фірми-переможця є депутат Ковельської міської ради Павло Семенюк. Він представляє Аграрну партію України і є головою постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування, планування та розвитку територій об’єднаної громади.

Наше підприємство купило, порізало і буде продавати цю деревину. Ми слідкуємо за всіма аукціонами

– розповідає Павло Семенюк про куплений товар

До слова, дружина та діти депутата є власниками фірм, які займаються виготовленням та продажем дерев’яних піддонів за кордон.

«Благодійні» аудіосистеми за понад півмільйона продали вдвічі дешевше

Ще один лот арештованих активів – це преміальні аудіосистеми, які вилучили на Волинській митниці. Національне агентство виставило на продаж 50 аудіосистем марки «Lenco» зі стартовою ціною 606,5 тисячі гривень.

Підставою передачі активу для реалізації стала ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду. Вказані аудіосистеми перевозили через митний пост «Ягодин» під виглядом гуманітарної допомоги. Вартість товару становила 696 тисяч гривень.

Отримувачем його був благодійний фонд. Водій Ігор Ушарук спочатку надав документи про те, що перевозить гуманітарну допомогу – вінілові програвачі, призначені для благодійного фонду «Територія життя» з Житомира. Потім аудіосистеми нібито мали передати в одну з військових частин. Проте, під час досудового розслідування правоохоронці отримали лист від благодійного фонду «Територія життя», згідно з яким організація не замовляла і не ввозила зазначені аудіосистеми.

Оскільки не вдалося встановити власника майна, а воно швидко втрачає свою вартість і його зберігання викликає труднощі, то слідчі вирішили передати аудіосистеми Національному агентству з розшуку та менеджменту активів для реалізації.

Втім, бажаючих придбати цей товар не виявилось – аукціон не відбувся. Тож аудіосистеми спробували продати вдруге, але безуспішно. Згодом товар виставили на продаж втретє з такою ж стартовою ціною – 606,5 тисячі гривень. Оскільки продаж проводили за гібридним голландським аукціоном, який передбачає зниження ціни, то фінальна ціна склала 326 тисяч гривень. Переможцем став підприємець з Києва Артем Кірсанов, який спеціалізується на торгівлі електронною апаратурою. Також Артем Кірсанов є співвласником київського ТОВ «Урбан дістріб’юшн», яке спеціалізується на оптовій торгівлі електронною апаратурою і продає техніку брендів Crosley, Kanto, Ion та Lenco. Артем Кірсанов володіє цим підприємством разом Олегом Кірсановим, ймовірно, своїм родичем.

За даними судових ухвал загальна оціночна вартість проданих активів становила 18 мільйонів гривень. Від продажу ж отримали майже втричі менше – лише 5,2 мільйона гривень. Відповідно до законодавства, ці кошти Національне агентство зберігає на депозитних рахунках у державних банках. Їх використовують для фінансування підприємств реального сектору економіки в умовах воєнного стану. Також АРМА має право 80 відсотків від усіх коштів на рахунках направити на купівлю військових облігацій.

Валентина КУЦЬ