Хто з ковельчан і за скільки купив майно волинських державних лісгоспів
127 мільйонів гривень надійшло до державного бюджету від продажу майна волинських лісгоспів. У рамках реформи лісового господарства лісівники передали на приватизацію колишні санаторії, контори, склади, цехи, лісопильні комплекси та обладнання.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, що саме продавали волинські лісгоспи та хто придбав це майно.
Майнові комплекси, пилорами та об’єкти рекреації – чого позбулися волинські лісівники
З 2022 року стартувала реформа лісового господарства, спрямована на структурні перетворення і функціональні зміни. Структурні перетворення – це ліквідація обласних управлінь та лісгоспів, створення регіональних офісів лісового та мисливського господарства та єдиного державного лісогосподарського підприємства «Ліси України» (створене восени 2022 року).
Одним з кроків реформування стала приватизація майна колишніх лісових господарств, яке, за словами управлінців галузі, не використовувалося або ж використовувалося неефективно. Воно потрапило під програму малої приватизації, яка передбачає продаж об’єктів вартістю до 250 мільйонів гривень.
Відповідно до закону «Про приватизацію державного і комунального майна» органи управління державним майном за результатами аналізу господарської діяльності передають Фонду державного майна пропозиції щодо приватизації певних об’єктів.
За інформацією Фонду державного майна України, Держлісагентство впродовж 2018-2024 років передало на приватизацію 34 об’єкти, які належали волинським лісовим господарствам. Станом на початок вересня 2024 року через аукціони продали 19 з них на загальну суму 127 мільйонів гривень, враховуючи 21,2 мільйона гривень податку на додану вартість.
Отож, волинські лісівники передали на приватизацію майно дев’яти волинських лісових господарств. Здебільшого під продаж потрапили комплекси з переробки деревини (вони включають лісопильні цехи, сушарки, склади, майстерні, контори, гаражі та інші приміщення) та їхнє обладнання: верстати, станки, вентилятори, транспортери та інше. У таких випадках продаж об’єкта проводили за двома лотами: окремо приміщення та обладнання. І, як правило, власником обладнання ставав новий власник нерухомості, який був єдиним претендентом.
Крім того, на приватизацію передали і два об’єкти рекреації: це колишній санаторій у Журавичах Ківерцівського району та профілакторій на озері Добре Камінь-Каширського району.
Також продали у приватні руки і майновий комплекс у Звірові, де знаходиться розкішний готель для VIP-мисливців «Zviriv».
За інформацією, наданою Фондом держмайна, найбільше коштів надійшло до бюджету від продажу майна Ківерцівського лісгоспу – понад 31 мільйон гривень; Володимир-Волинського лісгоспу – 24 мільйони гривень; Камінь-Каширського – 16,3 мільйона гривень. А найменше – від Горохівського лісгоспу – 39,3 тисячі гривень.
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській, Закарпатській та Волинській областях продає нерухомість волинських лісгоспів через портал Prozorro. Продажі. Тож «Сила правди» дослідила, хто ж придбав лісівничий спадок.
Кому належать фірми, які купили майно волинських лісгоспів
За майно лісівників торгувались чимало підприємств не лише з Волині, а й із Сумщини, Вінниччини, Івано-Франківщини. За умовами конкурсів переможцем виходить той, хто запропонує найвищу ціну. Втім, в деяких торгах простежується дивна закономірність – переможці з найвищою ціною відмовлялися від свого виграшу, і договір укладали з підприємствами, ціни яких були значно нижчі.
Підприємство «Волма» купило майно аж трьох лісових господарств, Камінь-Каширського, Городоцького та Ковельського, на понад 14 мільйонів гривень. Це цехи, склади та обладнання для переробки деревини. З них найдорожче коштувала пилорама Городоцького лісгоспу – майже 10 мільйонів гривень.
Майно Камінь-Каширського лісгоспу оцінили в 1,7 мільйона гривень – «Волма» була єдиним учасником торгів і придбала його за 1,8 мільйона.
В аукціоні щодо майна Ковельського лісгоспу змагалося аж 6 учасників: ціна фірми «Вест консалтінг компані» була найвищою з самого початку і не змінювалась. Відтак ця компанія перемогла, але згодом відмовилась від виграшу – переможцем стало ТОВ «Волма».
Компанія знаходиться у Ковелі й займається лісозаготівлею, деревообробкою, виробництвом пелетів та теплової енергії. Її засновницею та власницею є ковельчанка Наталія Баглик, а керівником – ковельчанин Олександр Кіндер.
До 2023 року керівником підприємства був Сергій Андросюк, який нині є керівником підприємства «Бренвель», що теж працює у сфері лісозаготівлі та деревообробки.
Обидва підприємства мають спільну адресу у Ковелі на вулиці Грушевського: «Волма» там зареєстрована, а «Бренвель» вказує її як контактну. Також за цією адресою знаходиться і німецька фірма «Palettenfabrik Bassum GMBH». Судячи із митних даних, «Волма» та «Бренвель», експортують деревину для цієї компанії.
Також обидві фірми фігурували у кримінальному провадженні щодо привласнення майна та службового підроблення. Справа стосувалася заниження сортності деревини та її експорту за кордон. Зокрема, слідчі встановили, що посадовці обласного управління лісового та мисливського господарства та державних лісгоспів укладали договори з приватними фірмами, які експортували деревину до Європи за заниженими цінами.
З огляду на таку спільну історію обох фірм можна припустити, що вони мають і «спільних покровителів». Це частково простежується з історії фірми «Бренвель».
Компанія «Бренвель» придбала комплекс з переробки деревини Камінь-Каширського лісгоспу вартістю 6,4 мільйона гривень. Сюди увійшли: цех ДСП, сувенірний цех, цех з переробки деревини, а також сушильна камера, побутове приміщення, навіс та інші приміщення.
В аукціоні змагалися чотири учасники: два з них практично не підвищували свої ціни, ціна компанії «Бренвель» була найвищою вже з першого раунду. Конкурувати з ним, нібито, пробувало ТОВ «Лісекспорт плюс» з Сумщини, втім, суттєво ціну не підвищувало. Тож перемога дісталася «Бренвелю».
Підприємство зареєстроване в Турійську. Його керівником є вже згаданий Сергій Андросюк, а засновницею та власницею – киянка Наталія Козак. Підприємство має давню історію: створене у 2009 у Ковелі, спочатку одним із його засновників та керівником був Олександр Шитіков, згодом фірма перейшла Наталії Козак.
Олександра Шитікова та підприємство «Бренвель» пов’язують з Андрієм Тищенком, який нібито є бізнес-партнером керівника Поліського лісового офісу Олександра Кватирка.
Зокрема, Олександр Шитіков та Андрій Тищенко раніше були серед керівництва ТОВ «ПСБ Волинь». Ця компанія, за версією правоохоронців, свого часу брала участь у фальсифікації документів на деревину у змові з управлінням лісового та мисливського господарства Волині – лісівники продавали фірмі деревину за заниженими цінами, а вона експортувала її за кордон. Це дослідили журналісти Бюро журналістських розслідувань «Детективи».
Також Андрій Тищенко з 2020 року є власником теплогенеруючої компанії «Еско-Волинь», яка зареєстрована у Луцьку на вулиці Ковельській. До 2020 року її власницею була Світлана Бондар – дружина колишнього керівника Держлісагентства Володимира Бондара. Тож, схоже, що Андрій Тищенко загалом є близькою людиною посадовців лісової галузі з волинською пропискою.
Виробничо-комерційне підприємство «Волкор» купило нерухомість та обладнання Ківерцівського та Ковельського лісгоспів на 8,5 мільйонів гривень.
У Ківерцівському лісгоспі продавали контору лісокомплексу, піднавіс, котельню, трансформаторну підстанцію та інші об’єкти зі стартовою ціною 1,7 мільйона гривень. В аукціоні торгувалося чотири учасники, з кожним раундом підвищуючи ціну. Пропозиція «Волкору» виявилась найвищою – 7,3 мільйона гривень.
У Ковельському лісгоспі виставили на продаж цехи, склади, котельні та інше майно зі стартовою ціною 294,4 тисячі гривень. За нього торгувалися лише два учасники, але вже за традиційною схемою – переможець з найвищою ціною відмовляється від виграшу. Компанія «Бренвель» під час першого раунду підняла ціну до чотирьох мільйонів гривень, а «Волкор» – запропонував один мільйон. Впродовж трьох раундів цін не змінювали. Переможцем обрали «Бренвель», він відмовився від покупки і вона дісталася «Волкору».
Підприємство «Волкор» знаходиться у Цумані і займається лісопильним та стругальним виробництвом. Його керівником є Павло Андрієвський, а засновником та власником – ковельчанин Сергій Серебряков. Останній у 2020 році балотувався до Ковельської міської ради від партії «Свобода».
Товариство «Три вісімки» придбало майна на 15,5 мільйона гривень у Любомльського лісового господарства.
На першому аукціоні продавали цехи, побутові будівлі, майстерні зі стартовою ціною 5,7 мільйона гривень. Вже згадана компанія «Волкор» з першого раунду запропонувала найвищу ціну – 10 мільйонів гривень і не змінювала її.
У третьому раунді компанія «Три вісімки» запропонувала на тисячу гривень більше від «Волкору» і отримала перемогу.
На другому аукціоні продавали обладнання для обробки деревини цього лісокомплексу з початковою ціною 2,9 мільйона гривень. Переможець попереднього аукціону був єдиним учасником і придбав обладнання за стартовою ціною.
Підприємство «Три вісімки» зареєстроване у 2015 році у Києві з основним видом діяльності – оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Влітку 2023 року компанія змінила адресу. Місцем нової реєстрації став лісокомплекс у Любомлі, який «Три вісімки» придбало на аукціоні. А основним видом діяльності стало лісопильне та стругальне виробництво. Керівником, власником та співзасновником компанії є Станіслав Петренко з Луганщини, а іншим співзасновником – лучанин Тарас Ковальчук.
Підприємство фігурувало у кримінальній справі щодо незаконного переправлення бурштину за кордон. Зокрема, слідчі у суді клопотали про проведення обшуків і вилучення доказів, серед яких і документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Три вісімки».
Втім, фінансовий стан підприємства викликає чимало запитань і зараз. До прикладу, у 2021-2022 роках компанія не вказувала жодних активів, доходів чи прибутків, а вже у 2023 році придбала лісокомплекс за понад 15 мільйонів гривень. На кінець року фірма мала понад три мільйони дебіторської заборгованості та 12,5 мільйонів кредиторської.
Компанія «Вудленд Україна» купила майно Володимир-Волинського лісгоспу за 24 мільйони гривень. Це цехи, склади, котельня, контора, піднавіс зі стартовою ціною трохи більше двох мільйонів гривень. Охочих придбати таке майно було аж восьмеро, впродовж аукціону вони активно торгувались. Найбільшу вартість запропонувало «Вудленд Україна» і отримало перемогу. До речі, участь в цьому аукціоні брала вже згадана ковельська фірма «Бренвель», її ціна була на 2 мільйони нижчою від ціни переможця.
Крім компаній, спадок лісгоспів купували і фізичні особи-підприємці. Мешканець Львівщини Андрій Кольбух придбав комплекс з переробки деревини Колківського лісгоспу за 690 тисяч гривень. Він складається з чотирьох цехів та інших приміщень. Початково об’єкт оцінили у 75 тисяч гривень – за нього торгувались дев’ять учасників, серед яких «Бренвель» та колишній керівник департаменту житлово-комунального господарства Луцькради Юрій Крась. Цінова пропозиція Юрія Крася виявилась на 25 тисяч нижчою за ціну переможця, тож власником майна став Андрій Кольбух.
Підприємиця з Борисполя Оксана Яговець придбала майно Ковельського лісгоспу, що у селі Дубечне, за 7,8 мільйона гривень. Сюди увійшли: лісопильний цех, пилорама, гараж, верстати, станки та інше обладнання.
Стартова ціна об’єкта склала 5,8 мільйона гривень. Оксана Яговець виявилась єдиною учасницею аукціону, тож з нею і уклали договір – за придбане майно вона заплатила 7,8 мільйона гривень, враховуючи ПДВ.
Нова власниця майна зареєструвалася підприємицею лише у травні цього року, а торги відбулися у червні. Основним видом її діяльності є неспеціалізована оптова торгівля. Відразу після аукціону Оксана Яговець зізналася «Силі правди», що ще не вирішила що робитиме з новою покупкою.
За словами генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, офіційною метою приватизації майна лісових господарств було бажання повернути в економіку об’єкти, які неефективно використовуються. Він вважає, що це можливість для регіонів інвестувати, розвивати бізнес та створювати робочі місця.
Втім, реальна ситуація виглядає зовсім інакше. Використання «схем» в аукціонах, кримінальне провадження щодо заниження вартості майна свідчать про те, що око на майно поклали «свої» люди. Як вони будуть інвестувати і «повертати об’єкти в економіку» – покаже час.
А чому про деметра стандарт у статті ні слова?
Яке відношення має Деметра до Ковеля і ковельчан?
Адвокат деметри появився
Як ліс може бути в приватних руках?
То хаї їдуть під покровск,разом з тцкунами зазищають,а не ловлять роботяг.