780 діалектних слів: у громаді Ковельського району видали власний словник

У Смідинській громаді Ковельського району видали власний словник діалектних слів, назв та місцевих прізвиськ і прізвищ.

Поки надрукували 20 екземплярів словника, – розповів у коментарі Суспільному один з його авторів, колишній вчитель Володимир Козачук.

Слів, яких немає в інших словниках, але часто вживаються жителі Смідинської громади, назбирали 780. Їх розмістили на 46 сторінках.

Крім слів у словник також увійшли 110 назв урочищ, майже 80 найтиповіших смідинських прізвищ, десь стільки ж прізвиськ. Постійно здавалося, ну ось вже все зібрали, що тільки можна. Але ж ні, ще додавалися нові слова

– говорить Володимир Козачук

Словник автори видали власним коштом. Над ним працювали не один рік і опитали десятки корінних жителів Смідина.

Збирала діалектизми також Людмила Івануха – вчителька української мови та літератури на пенсії.

Як додав Володимир Козачук, перші 20 екземплярів придбали ті, хто попередньо замовив словник діалектних слів. Автори уже планують друк наступної партії. Також днями мають презентувати збірку діалектизмів у місцевій школі, щоб зі смідинськими діалектами познайомилися діти.

Для чого збирають діалектизми

Людмила Івануха каже, що усе почалося з того, що в селі Смідин приблизно шість років тому громада зініціювала видати книгу про багату історію села та їхні незвичні традиції.

Їй, як вчительці української мови із 40-річним стажем, запропонували зібрати діалектизми.

Воно гріє людину оте слово, розумієте? Воно не нормативне, але воно з тої малої батьківщини, теплом від нього віє

– розповіла жінка

Людмила Івануха за цей час списала пів зошита. І щодня в розмові з односельчанами, каже, знаходить щось нове.

Сьогодні свіженьке осьо: прензель – то щітка для підбілювання. А прензелювати, то прензелює, тобто йде! Або слово «скіминне» – жадібне. Отеє дитє таке скіминне, таке скіминне. Ну ніколи нікому нічого не дасть

– каже жінка

Цікавість до справи виявив і колишній вчитель російської мови та зарубіжної літератури на пенсії Володимир Козачук. Він також колекціонує назви місцевих урочищ та записує прізвиська, які місцеві дають один одному.

Троянда, Теребениха, Дідьочко, Чипель, Читанка, Чикаго, Юменчик, Яних. І таких більше трьохсот. А ціла родина, вони – Бакайчики, Горики, Душманові, Захаришині, Іваншині, Комерики, Китайці, Капрончики, Касяни

– говорить колишній вчитель

Які діалектизми зустрічаються у Смідині

Зі слів голови Смідинської громади Оксани Піцик, у селі є чотири діалектні слова, які місцеві вживають найчастіше і такі, що одразу помічають приїжджі.

Майти, відомо, бигма і бодайчинє. Це такі вставки. «Майти» – це, мабуть, воно має інтерпретації в різних населених пунктах. Відомо – це в контексті ми вживаємо, що ніби ти там знаєш, можна подумати. Це тільки місцеві вміють правильно його застосувати.

Завдяки тому, що в нас не було індустріалізації, в нас збереглися різні автентичні речі. Але ми чомусь їх не цінуємо і не вважаємо, що це щось особливе. А воно відходить з часом. Ми таким чином хочемо звернути увагу саме на нашу місцевість

– говорить голова