Чому для багатьох місцеві вибори стали розчаруванням
Про підсумки місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня, розповідає голова Ковельської районної ради Андрій Броїло в інтерв’ю газеті «Вісті Ковельщини».
За його словами, ці вибори є особливими.
По-перше, вони організовувались на новій територіальній основі, адже, окрім того, що все населення України (окрім тимчасово окупованих територій) обирало депутатів і голів новостворених територіальних громад, відповідною Постановою КМУ було укрупнено райони.
По-друге, 25 жовтня було одночасно проведено і чергові і перші вибори до органів місцевого самоврядування. До прикладу, в обласні ради це були чергові вибори, а в районні ради та ради громад – перші.
По-третє, на цих виборах була апробована нова виборча система. Громади з кількістю виборців до 10 тисяч обирали депутатів сільської, селищної або міської рад за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі обирали від 2-ох до 4-ох депутатів. Ну, а обласні, районні ради та територіальні громади з кількістю виборців більше 10 тисяч обирали місцевих депутатів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах.
Четвертою особливістю цих виборів стало те, що серед кандидатів у депутати у кожній виборчій п’ятірці мало обов’язково бути дві особи протилежної статі. Тобто дотримання гендерної квоти. Однак окремі особливості були настільки новими як для виборців, так і для кандидатів у депутати, що результати виборів для багатьох стали розчаруванням.
На думку поки ще очільника Ковельської районної ради, неприємним сюрпризом, до прикладу, стало те, що окремі кандидати в депутати, отримавши у територіальних виборчих округах підтримку виборців понад 500, а та й 800 голосів не стали депутатами. Натомість, здобули мандати ті кандидати, які отримали не дуже значну підтримку виборців.
Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що в процесі формування списків кандидатів у депутати майже в кожній політичній силі виникали внутрішньопартійні конфлікти. Реальним є той факт, що ця виборча система хаотизувала вибори в територіальних округах, адже в бюлетені було внесено до 50 прізвищ кандидатів у депутати.
Низька явка на виборчі дільниці – це не тільки через карантин, а й через елементарне нерозуміння багатьма виборцями змісту голосування. Це все може свідчити про те, що не завжди є розумним рішення щодо імплементації європейської практики в українське сьогодення. Але, з іншого боку, це для всієї нашої молодої демократії вагомий урок
– говорить він
На запитання журналіста: «На Вашу думку, які позачергові проблеми чекають на своє розв’язання на Ковельщині (з урахуванням населених пунктів інших районів, що увійшли до складу Ковельського)?», Андрій Броїло відповів:
Напевно, для того аби всі депутати зрозуміли ті завдання і виклики, які стоять перед районною радою 8-го скликання, нам всім треба дочекатися ухвалення ВРУ в другому читанні Законопроєкту № 3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Законопроєкт врегульовує питання правонаступництва комунального майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань.
Як він стверджує, цей Закон взагалі треба було ухвалити ще до виборів-2020, аби уже новообрані органи місцевої влади мали можливість працювати в умовах стабільності правових відносин і забезпечували безперервність реалізації завдань та повноважень місцевого самоврядування. Натомість сьогодні новообрані ради не можуть провести перші сесії, оскільки це призводить до автоматичного припинення повноважень депутатів та голів попередніх рад, а законодавчого механізму правонаступництва немає.
Це може призвести до того, що будуть існувати паралельні районні ради, що створить колапс місцевого самоврядування. Я вже не кажу про те, що без цього законопроєкту може настати управлінська криза, адже новообрані сільські, селищні та міські ради на сьогодні не можуть утворити старостинські округи і затверджувати старост. Децентралізація має завершитись реально, а не віртуально
– каже Андрій Броїло
Коментарі