До Ковельського музею передали артефакт XVI століття

01.12.2020 о 17:00 · 2 хв читання

Ковельський історичний музей поповнився новим давнім артефактом.

Про це йдеться на сторінці закладу у Фейсбуці.

Цікавими і водночас малочисельними реліктами грошового обігу на українських землях є генуїзько-кримські аспри та гірейські акче. Донедавна ці монети були не лише нумізматичною рідкістю на наших теренах, але й найменш дослідженими артефактами.

Акче – срібна монета в Османській імперії XIV–XIX століття. Головна грошова одиниця для грошових підрахунків та торговельних операцій на території імперії та її сателітів. Карбувалися до 1836 року, відома в Молдові та на Буковині XV–XVII століттях як аспр. Свої акче також карбували кримські хани. Монети були не лише ресурсом для покупки і продажу, але і справжнім показником влади, могутності, статусу.

Кримські хани збирали данину до початку XVIII ст. з Московського царства та Речі Посполитої, вели вигідну безмитну торгівлю з цими державами. Армія кримських татар (переважно кіннота) воювала у складі військ Османської імперії, але за своїх умов. Після пограбування Києва, татарські загони протягом XVI–XVII ст. майже щороку здійснювали напади на наші землі. На протязі століть всі монети, котрі карбувалися у Кримському ханстві були едентичні. Відрізняли їх по роках правління хана, по імені хана, його титулу і місця, де карбувалася монета. На аверсі – хан і титул, на реверсі – тамга (геральдичний знак династії: знак власності хана з його титулом арабською мовою, місце і рік карбування). В XVI ст. вага кримського акче приблизно дорівнювала вазі турецького, з 1725 року – 15 г.

У музей передано срібний акче XVI століття, овальної форми ( 12×15 мм), вагою 34 грами. Татарські акче прирівнювали до 1/3 литовського чи польського срібного гроша, тобто соліда чи подвійного денарія. Звертаємося до всіх небайдужих до історії рідного краю та просимо допомогти нам у поповненні нашої нумізматичної колекції.

Фото Ковельського історичного музею