Історії кількох переселенців зі Сходу України, які опановують у Ковелі нову професію

Одним із найскладніших викликів, які постають перед переселенцями є працевлаштування. Багато хто з них стикаються з труднощами в пошуках роботи, адже нерідко наявні навички та попередній досвід не відповідають вимогам ринку праці на новому місці. Щоб допомогти таким людям адаптуватися, в Україні запроваджуються різноманітні ініціативи, спрямовані на підвищення професійної кваліфікації переселенців.

Однією з таких ініціатив за підтримки Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та гуманітарної організації «Choose Love» стали курси автодіагностики для ВПО. Автомобільна промисловість постійно розвивається, тому знання з автодіагностики створюють додаткові можливості для зайнятості та самореалізації. Про це «Ковель media» повідомляє медіакоординаторка вищезгаданого фонду Інесса.

Учасниками першого етапу проєкту стали 17 внутрішньо переміщених осіб, які приїхали до Ковеля на навчання з різних населених пунктів України. Ось історії п’яти курсистів, які попри всі випробування війною продовжують розвиватися і зараз опановують нову для себе професію автомеханіка.

Історія близнюків Богдана і Микити Симутіних

Богдан і Микита Симутіни – переселенці з Маріуполя. Серед усього, що пережили рідні брати, найважчою була втрата батька-військового, який зник безвісти в Запорізькій області.

В рідному місті вони вчилися на поліцейських, проте з початком повномасштабного вторгнення їхній університет евакуювали до Кривого Рогу. Туди виїхали й хлопці. Складні життєві обставини змусили братів припинити навчання в університеті та переміститись разом з мамою до родичів у Чернівці.

На інформацію про безоплатні курси автодіагностів для ВПО натрапила мама Богдана та Микити. Побачивши в такому навчанні можливість для своїх хлопців знайти нову професію, а з нею – і стабільність, жінка розповіла курси синам. Вони заповнили анкети-заявки на участь та вже з початку червня розпочали навчання.

Тут дають серйозну базу знань. Викладачі доступно та цікаво викладають матеріал. Після курсів, найімовірніше, підемо навчатися далі за цією спеціальністю

– ділиться планами на майбутнє Богдан

Історія Андрія Галушкова

Харків’янин Андрій Галушков разом із дружиною та 10-місячною дитиною опинився в епіцентрі повномасштабної війни. Сім’я евакуювалася до батьків у Балаклію, сподіваючись, що там буде безпечніше. Але місто захопили російські військові, і Галушковим довелося пережити окупацію. Снаряди падали просто під вікнами їхнього будинку. Згодом родині вдалося виїхати з небезпечної території, і зараз Галушкови мешкають у Кременчуці Полтавської області.

Андрій – колишній інженер з обслуговування та ремонту літаків. Працював у аеропорті, але втратив роботу через скорочення. Пізніше отримав пропозицію працювати за кордоном, проте через воєнний стан виїхати за межі країни не може. Спроби знайти нову роботу також не мали успіху. Чоловік намагався влаштуватися автомеханіком на місцеве СТО, але йому відмовляли через відсутність практики та сертифікатів. Тому Андрій сподівається, що проходження курсу автодіагностики змінить ситуацію з працевлаштуванням на краще, і він таки знайде роботу.

Виробництво літаків та посадкові смуги зруйновано, відбудувати це нереально. Тому роботи за професію не знайти. Всі пошуки були марними. Я завжди любив працювати з автомобілями, тому і зацікавився цими курсами. Бо без досвіду й документів про відповідну освіту на роботу не беруть

– говорить Андрій

Історія Ольги Гонтарєвої

Ольга Гонтарєва до повномасштабного вторгнення жила неподалік Волновахи – міста, яке зараз перебуває під окупацією. Її будинок постраждав внаслідок бойових дій: дім зазнав руйнувань, а згодом у ньому оселилися російські військові.

З 24 лютого 2022 року в місті не було ні води, ні електрики, ні транспорту, ні зв’язку. Сім’я жила в підвалі, бігаючи додому, щоб приготувати їжу на газовій плиті. Харчування складалося з консервів, круп і води, а сушки замінювали дітям цукерки. У старшого сина був хронічний бронхіт – у підвалі стан хлопчика погіршився, а відсутність ліків робила ситуацію ще важчою. Гонтарєви ледь встигли евакуюватися з Волновахи останнім волонтерським автобусом під час зеленого коридору.

4 березня 2022 року сім’я прибула до Львова, де протягом двох тижнів жила у школі, в місці компактного проживання (МКП) для переселенців. Пізніше переїхали до Ужгорода, де їх підтримала місцева церква, а люди допомогли знайти квартиру та облаштувати її: хтось приніс матрац, хтось – ліжко…

Чоловік Ольги звернувся до військкомату, але його зняли з військового обліку через проблеми зі здоров’ям. Зараз він працює автомеханіком, намагаючись забезпечити свою велику сім’ю.

Ольга також мріє знайти роботу, але для цього їй бракує практичних навичок. Тому й вирішила піти на курс автодіагностики.

Я раніше працювала на заводі. Потім була в декреті та паралельно здобувала вищу освіту. Але вже на тому етапі зрозуміла: все, що пов’язано з технікою, мені ближче, ніж та сама економіка. Крім цього, послуги автомеханіків користуються попитом, і спеціалісти в такій сфері завжди потрібні. Тому виникло бажання більше розібратися у цій темі, поглибити знання

– ділиться Ольга

Вона чекає на визволення свого рідного міста, але розуміє, що це може статися не так швидко, як хотілося б. Замість того, щоб ставити життя на паузу, сплановує своє майбутнє в новому місті. Курси автодіагностики стали одним з кроків на шляху адаптацій Ольги у новій громаді.

Ковель дуже запам’ятається, як гостинне містечко. Усі хто приїхав навчатись та наші наставники дуже здружилися. Вже час їхати до нових домівок, а ми розчулено прощаємось. Залишившись без минулого, ще сильніше відчуваєш добре відношення до себе, увагу. І це дуже важливо, і не може не розчулити

– ділиться емоціями від навчання на курсах автодіагностики Оля

Історія Антона Бута

Антон Бут – інженер-дослідник, який став вимушеним переселенцем після повномасштабного вторгнення. У його квартирі в Краматорську мешкають сестра та її чоловік – їх Антон прихистив у себе, коли сестрин будинок згорів ущент внаслідок обстрілів.

З рідного міста Антон виїжджав евакуаційним потягом.

В одному купе тоді їхали 12 осіб. Це були дуже складні умови

– згадує свою евакуацію чоловік

Зараз він живе в місті Рівне, де активно шукає роботу. Постійно моніторить різні вакансії, але здебільшого стикається з не прийнятними для себе умовами праці та низькою оплатою.

Антон зазначає, що для нього дуже важливо мати стабільну зарплату, яка відповідала б його професійним здібностям і досвіду. Сподівається, що навчання на курсах автодіагностики допоможе знайти гідну роботу, яка забезпечить його родині гідний рівень життя.

Я досі працюю дослідником на Краматорському машинобудівному заводі. Краматорськ щодня обстрілюють, і невідомо, що буде з підприємством: чи працюватиме воно, чи буде робота. Якщо я матиму додаткові знання, то від цього точно гірше не буде. Коли ми тільки приїхали в Рівне, роботи зовсім не було. Повернуся після курсів і продовжу пошуки

– говорить Антон

Про ініціативу

Проєктна менеджерка «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Христина Олійник каже, що проєкт «Курси Автодіагностики для ВПО», який реалізується в Ковелі, є надзвичайно важливою ініціативою.

Проєкт відкриває перспективи та можливості для людей, які вимушено перемістилися в межах країни та шукають нові шляхи самореалізації. Курси не лише надають практичні навички та знання, а й сприяють психологічному благополуччю переселенців та їхній реінтеграції в суспільство

– розповідає вона про ініціативу

Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки «Choose Love» продовжує набір на наступні етапи безоплатних навчальних курсів у Ковелі з автодіагностики для автомеханіків. Вони призначені як для початківців, так і для досвідчених спеціалістів. Посилання на анкету-заявку.