Ковельські хроніки, 11 січня

11.01.2021 09:00

11 січня 1934 року в Ковелі розпочався масовий страйк з участю мешканців навколишніх сіл. Прогресивна газета «Праця» писала: «На головних дорогах, що ведуть до Ковеля, стоять селянські застави (по кілька сот селян, жінок і молоді) та спиняють кожну підводу, яка хоче добратися до міста. Пропускають тільки хворих, що їдуть до лікарні». Центральний комітет КПЗУ закликав все селянство Західної України наслідувати приклад селян Ковельського повіту, скликати наради, організовувати маївки, обирати страйкові комітети. За наказом з Луцька – центра Волинського воєводста – в селах Ковельського повіту почалися масові арешти селян.


11 січня 1946 року в Західній Україні розпочалася широкомасштабна оперативно-військова операція, яка увійшла в історію під назвою «Велика блокада» (вона тривала аж до 10 квітня). Практично всі населені пункти зайняли гарнізони армії та внутрішніх військ НКВС-МВС – по 10-15 автоматів на село. Цього ж дня у селі Рокитниця Ковельського району боївка упівців повісила на дереві голову сільської комсомольської організації Марію Козел та вчительку, очільницю комсомольців школи Анастасію Кислюк (обидві були перед тим учасницями пленуму Центрального Комітету комсомолу УРСР). Перед стратою активісток примусили розпустити коси. Біля їх тіл односельчани знайшли записку: «Хто буде підтримувати Марію Козел, того чекає така ж доля». Упівці також спалили хату Марії Козел, яка проживала із матір’ю. Брат загиблої Андрій Козел на той час був у Ковелі в підпорядкованій НКВС групі так званих «ястребків». Загибель жінок у Рокитниці приписують керівнику боївки служби безпеки ОУН Адаму Хотинському («Чорнота»). У своїй книзі Марія Хотинська, яка доводиться йому двоюрідною племінницею, написала: «Бойовики СБ ОУН виловлювали і знешкоджували сексотів, зрадників, партизанів. Так була знищена сім’я Андрія Козла, загинули всі його діти. А вони ж були троюрідними сестрами Адама! У січні в тій же Рокитниці було замордувано Кузьму Симоніка, вбито Федора Мазепу, Олексія Мельника (всі троє перебували у «ясребках») і Ярину Глушейко».


11 січня 1992 року газета «Вісті Ковельщині» повідомила, що приймальна комісія підписала акт про завершення будівництва спортивно-оздоровчого комплексу акціонерного товариства «Ковельсільмаш»: «Отже, машинобудівники одержали чудовий спортивний зал розмірами 30 х 18 метрів та 6 х 8 метрів. Тут можна займатися волейболом, баскетболом, футболом, важкою атлетикою, атлетичною гімнастикою. Біля спортивного комплексу буде завершено будівництво футбольного поля з біговими доріжками». Як писав голова міського комітету по фізичній культурі і спорту Євген Кондратович, дирекція «Ковельсільмашу» витратила на спорудження комплексу один мільйон карбованців. Надійшли також кошти від льонозаводу та міськвиконкому.

Січень 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Вам може бути цікаво
Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.