Разом з усім світом будемо промовляти: «Ніколи знову!»

Андрій Миронюк
09.05.2020 о 12:00 · 2 хв читання

Щиро радію тому, що Україна, як і решта цивілізованих країн, перейняла тенденцію «дня пам’яті», а не свята «великої перемоги». Сама по собі війна вже передбачає вбивства та втрати серед мирного населення, проте такої кількості звірства, як у цій війні, ще не було у жодній.

Це була перша у своєму роді війна, після котрої було таке явище, як Нюрнбергский процесс.

Що до звичайних солдат, то у цій війні не було, ні хороших, ні поганих. Солдати Вермахту та РККА виконували свої військові обов‘язки. ОУН та УПА – відстоювали ідею незалежної України. Армія Крайова – відстоювала ідею незалежної Польщі.

Кожен воював за свою ідею та свої інтереси. На жаль, усе це вилилось у жахливе кровопролиття та знищення невинного мирного населення.

Усе це «причини та наслідки». Через диверсії партизанів, німецька сторона була вимушена діяти. НКВД займалося знищення українських та польських сіл, тим самим «натравлюючи» УПА на армію Крайова, та Крайова на УПА. СС займалися репресіями єврейського населення і не тільки.

Я пропагую те, що потрібно пам’ятати минуле, проте не можна, щоб минуле псувало сьогоднішні відносини, так як це наразі відбувається з Волинською трагедією.

Усе це надзвичайно жахливі речі, які потрібно пам’ятати, а не робити з цього культ свята, та з піною в роті кричати «можем повторить».

Давайте пригадаємо, з чого розпочалася ця війна? З розподілу Польщі між СРСР та Третім Рейхом, а після того проведення спільного параду в Бресті. Ми не в числі «жертв» на котрі напали, ми одні з агресорів.

Тому не потрібно усі біди списувати на Третій Рейх. Не дарма ж Росією була продовжена засекреченість документів стосовно WW2 аж до… 2040 року. Гріхів з нашої сторони не краплі не менше, ніж з німецької.

Щодо культу свята так званої «великої перемоги» тут моя особиста думка, потрібно бути несповна розумом, щоб у 2020 році пропагувати культ війни.

Коли населення росте у цьому вакуумі, де «великая победа» святкується як свято №1 і сприймає це як «особый путь» своєї країни; тому не дивно, що виникають «освободительные войны» з «их там нет» солдатами.

Отож давайте будемо цивілізованими і разом з усім світом будемо промовляти: «Ніколи знову!», «Never again!»

Усім Мирного неба!

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Показати коментарі (1)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X