Міська рада не дозволила проведення у Ковелі ексгумації останків німецьких військових

Вчора, 24 квітня, Ковельська міська рада не підтримала проєкт рішення про дозвіл на пошук, ексгумацію та перепоховання останків німецьких військовослужбовців, які загинули та були поховані у Ковелі під час Другої світової війни. Лише 6 депутатів проголосували «За», один був проти, троє – утримались, 16 – не голосували, в тому числі й міський голова Ігор Чайка.

Нагадаємо, Німецька народна спілка по догляду за військовими похованнями в Україні звернулася до керівництва нашого міста з проханням надати такий дозвіл. Авторами проєкту рішення є начальник управління культури, молоді, спорту та туризму Андрій Мигуля та начальниця відділу містобудування та архітектури, головна архітекторка міста Людмила Мурай.

Пошукові роботи у Ковелі планували провести на вулиці Героїв України (колишня 40 років Перемоги) в районі житлових будинків №3, №4, на вулиці Незалежності (сквер навколо Меморіалу Слави), а також на території Свято-Воскресенського собору, що на вулиці Незалежності, 174.

Історичні свідчення про стихійні поховання німецьких військових Другої світової війни біля Меморіалу слави та на території Свято-Воскресенського собору є в дослідженні краєзнавця з Ковеля (нині покійного) Анатолія Суліка. А от про поховання на вулиці Героїв України дізнались від німецької сторони, кажуть в Ковельському історичному музеї, – повідомляє misto.media.

До слова, предмети та колекції, здобуті під час проведення робіт, хотіли передати на постійне зберігання до Волинського обласного краєзнавчого музею. Але ковельські музейники дивуються такому рішенню.

Чому артефакти, знайдені на території Ковеля, мають бути передані в Луцьк? У 2018 році на території музичної школи німці проводили ексгумацію 400 тіл вояків вермахту. Тоді наші працівники буквально стояли на місці проведення робіт та наполягали передати в музей знайдені там речі: перстень, пенсне, футляр для засобів дезінфекції та шкіряний ремінь німецького військовослужбовця. Якби ми тоді не були присутні й не наполягали, то хтозна, де б опинилися ті речі

– говорить головна зберігачка фондів Ковельського історичного музею Мирослава Мороз

* * *

«Не на часі»

16 депутатів не голосували за проєкт. Світлана Верчук – єдина проти. Вважає, що це має почекати завершення війни, – інформує misto.media.

Окрім того, в сквері, де передбачені пошукові роботи, міська влада планує реконструкцію в межах декомунізації пам’ятника в Меморіалі слави.

Доцільніше було б зробити все це одночасно, а не копати парк по декілька разів. Окрім того, всі артефакти мають залишити в ковельському музеї, а не передавати у Луцьк

аргументувала вона під час сесії

Депутат Андрій Мигуля нагадав досвід минулої ексгумації німецьких військовослужбовців в Ковелі біля музичної школи. Каже, представники відповідальної організації не окультурили після себе територію, а музична школа зробила це своїми силами.

Тому на майбутнє треба буде зобов’язати організацію приводити в належний стан місце своєї діяльності, додає він.

Місце для проявлення людяності має бути й під час війни

«За» проголосувало 6 обранців громади. В коментарі misto.media вони пояснюють, що пошук та ексгумація останків дасть шанс нащадкам віднайти своїх рідних, відвідати їх могили.

Людяність треба проявляти у всі часи. Йдеться ж не про виправдання дій, а про гідне ставлення до загиблих.

Це важливий крок для упорядкування історичної пам’яті, зміцнення репутації України як цивілізованої держави

– вважає Вадим Ткачук

Перепоховання тіл, навіть сторони, яка була ворогом, – розповсюджена практика цивілізованих країн.

Добре, що в Німеччині є організація, яка цим займається. А от ми повільно опрацьовуємо нашу історію. До прикладу, процес декомунізації повільний, на Волині повно пам’ятників ворогам України. Натомість культура вшанування своїх національних героїв – низька

– додає Руслан Александрук

---

Оновлено 26.04.2025 о 16:31 – додано коментарі від депутатів.